стала мормоном

фото lds.org

Близько року тому я зустрічалася з сестрами-місіонерками з приходу для молодих дорослих у Ванкувері та з молитвою розглядала можливість хрещення в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Хоча я й хотіла наблизитися до Христа, я була впевнена, що відстань між тим, ким я була, і ким Церква хотіла б, щоб я стала, була занадто великою для мене, щоб подолати її наодинці.

По-перше, я була дитиною батьків-геїв, і мене турбувала позиція Церкви стосовно одностатевих зв’язків. Що ще більш важливо, я не знала, як моя родина могла б вписатися в план вічного спасіння. По-друге, я не жила за Словом Мудрості, бо я була баристою із залежністю від кофеїну і жила життям типової студентки-тусовщиці. По-третє, я напевно була віруючою, але ще не отримала підтвердження, яка релігія могла б бути істинною. Я шукала цю істину як студентка, що вивчає релігію, в Університеті Британської Колумбії, але я не відчувала сильного зв’язку з будь-якою релігією або практикою. Я не те щоб сумнівалася, що Церква істинна, але мої попередні пошуки виявилися марними. Я була готова прийняти ідею, що взагалі не може бути істинної церкви.

Незважаючи на все це, я відчула необхідність прийняти запрошення сестер-місіонерок подивитися Генеральну конференцію. Я була не зовсім впевнена, чого очікувати від Генеральної конференції, але місіонери запевнили мене, що я почую надихаючі послання від керівників Церкви. Я увійшла до причасної зали, сіла, щоб дивитися недільну ранкову сесію, і дістала свій блокнот, щоб робити нотатки, як сестри радили мені робити. Ще до того, як були вимовлені перші слова, я була вражена красою звучання хору і духом цієї події. Першим виступаючим була Джин Б. Бінгем. Я пам’ятаю, що вона навчала тому, що наша віра повинна бути більше нашого страху. Я записала надихаючу думку і відразу відчула розраду і спокій, який може принести тільки любов Спасителя.

Мене особливо здивувало ніжне благоговіння, яке відчували місіонери по відношенню до кожного виступаючого, коли ми дивилися конференцію. Мені здалося неймовірним, що кожен член Церкви, який знаходився в цьому приміщенні, мав особистий досвід отримання одкровення на минулих конференціях, пов’язаний з конкретним виступаючим або темою. Ще більш зворушливим було те, що вони всі хотіли поділитися цими посланнями надії зі мною, незнайомкою, поки ми дивилися конференцію. Слухаючи їхні свідчення про Генеральну конференцію та натхнення, яке дарував кожен виступаючий, я відчувала піднесення, і це допомогло зародитися моєму особистому свідченню.

Особливе враження справив на мене виступ Президента Генрі Б. Айрінга «Не бійтеся творити добро». Він цитував Учення і Завіти 6:34: «Отже, не бійся, черідко мала; творіть добро; нехай земля і пекло обʼєднаються проти вас, а якщо вас збудовано на Моїй скелі, вони не зможуть подолати». Ця рекомендація допомогла мені отримати перше реальне відчуття, що Церква істинна, і що я була покликана приєднатися до цієї «черідки малої». Під час вечірньої сесії я знову і знову отримувала натхнення прийти до Христа і христитися в Його ім’я.

Після Генеральної конференції я знала, що, хоча мені потрібно подолати велику відстань, я не залишусь наодинці. Я дізналася про силу, яку пропонує ця релігійна спільнота, і повірила в Спасителя, що Він допоможе мені зростати так, як мені було потрібно.

Незважаючи на мою зростаючу віру та свідчення, наступні місяці після цієї Генеральної конференції були не такими вже легкими. Моє рішення приєднатися до Церкви і христитися, не було прийняте відразу, але після кількох місяців інтенсивної молитви, посту, читання, вивчення і зростання. Я знала, що це рішення було одним з найважливіших, які я коли-небудь приймала, і я хотіла бути впевненою, що я готова «прийти до кошари Бога і називатися Його народом» (Мосія 18:8).

На відміну від спокою і любові, які я відчувала, коли продовжувала обдумувати можливість хрищення, значною мірою я також була налякана підступами сатани. Я знайшла нових друзів в приході та продовжувала зустрічатися з місіонерами, але якимось чином відчувала себе більш самотньою, ніж будь-коли раніше. Я з усіх сил намагалася жити за стандартами євангелії в своєму повсякденному житті. Я з усіх сил намагалася дізнатися, що означало бути «в світі, але бути не від світу», але так само потрапляла в ті ж самі пастки наркотиків, алкоголю та неправедного життя. Більш того, я відчувала себе лицеміркою, бо насправді я не була ні в Церкві, ні в світі.

Одкровення та скерування, отримані під час Генеральної конференції, приносили мені розраду в той час. Я часто поверталася до своїх нотаток і молилася про те, щоб відчути той самий спокій, який я відчувала, коли вперше почула ці послання. Завдяки істинам, про які я дізналася під час Генеральної конференції, та урокам з місіонерами, я знала, що почуття самотності було не від Бога, і що моїм найбільшим захистом від сатани було хрищення і отримання Дару Святого Духа. Через чотири місяці після того, як я вперше подивилася Генеральну конференцію, я, нарешті, христилася в місцевому приході для молодих дорослих, в оточенні братів та сестер, які допомогли мені знайти Христа.

Я вже майже вісім місяців є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і кожен день я намагаюся щосили наближатися до мого Спасителя. Дуже швидко я зрозуміла, що це було тільки початком моєї історії навернення, що справжня віра приходить, коли ми вибираємо істину кожної хвилини.

Поряд з духовним піднесенням, що принесло хрещення, яке принесло в моє життя радість, спокій та світло, я все ще стикалася з невпевненістю в собі, почуттями невідповідності та самотності. Після мого хрищення моє життя не стало раптово легким. Моє серце було розбите, бо, незважаючи на мої наміри стати краще, моє навернення торкнулося не тільки мене. Мої стосунки з моїми батьками були в кращому випадку складними, і я могла сказати, що я змусила деяких моїх близьких друзів відчувати себе незручно через зміни, які відбулися в моєму житті. Проте, я наполегливо працювала над своїм щохвилинним наверненням, та шукала поради у тих, хто допоміг мені стати ближче до Христа. При цьому мої відносини, віра та радість ставали сильнішими з часом.

Особисте одкровення, яке я отримала тоді, наблизили мене до того пункту, куди я мріяла потрапити. Сьогодні я перебуваю в новому місті, в новому навчальному закладі, з новими устремліннями та постійно зростаючою любов’ю до мого Викупителя, який привів мене саме туди, де мені потрібно бути. Одкровення, яке я отримала під час Генеральної конференції, продовжує допомагати мені ставати кращою версією самої себе і надихає мене наближатися до Ісуса Христа.

Ми хотіли б почути про ваш досвід. Під час Генеральної конференції, поділіться тим, про що ви дізналися, за допомогою хештегу #GeneralConference на Facebook, Instagram та Twitter, щоб отримати можливість потрапити на наші сторінки в соціальних мережах.

Ця стаття була написана англійською мовою Мо Крокет та опублікована на сайті lds.org. Переклад Людмили Данієль.

The following two tabs change content below.

Mila

Люблю євангелію і Церкву Ісуса Христа Святих останніх днів. Хочу, щоб усі могли відчути щастя, яке приносить євангелія. / Люблю евангелие и Церковь Иисуса Христа Святых последних дней. Хочу, чтобы все могли испытать счастье, которое приносит евангелие.
Авторское право © 2018 Faith.in.ua. Все права защищены.
Этот сайт действует независимо от Церкви Иисуса Христа Святых последних дней (иногда называемой «мормонской Церковью»). Выраженное здесь мнение не всегда отражает позицию Церкви. Точка зрения отдельных людей является их личной ответственностью и не всегда отражает позицию Церкви. Чтобы ознакомиться с официальной позицией Церкви, посетите сайты LDS.org или Mormon.org.

Pin It on Pinterest