“Чому ми почуваємося неповноцінними, коли хтось отримує благословення?”
Одного разу я чув це питання від мормонського апостола Джеффрі Холланда під час того, як він пояснював притчу про виноградарів (від Матвія 20:1-16). Він назвав це «фундаментальним питанням, яке ми маємо дослідити до кінця нашого життя».
Мені більше 30 років, але мені все ще важко дати відповідь на питання Старійшини Холланда. Я – один із найслабших Божих створінь. Він не благословив мене надзвичайними фізичними чи інтелектуальними дарами, тому більшу частину життя я заздрю тим, хто обдарований більшими талантами, більшими грошима, більшим успіхом. Я знов і знов зазнаю невдачі, намагаючись бути ними, забуваючи, що є божественний, унікальний я.
На щастя, невдачі ведуть нас ближче до істини методом виключення. Моя нездатність бути таким, як інші, приводить мене ближче до розуміння того, хто я є та що я можу дати світові.
Святі Писання та слова релігійних провідників також допомагають у цьому.
Чесно кажучи, я знаходжу величезне заспокоєння завдяки Алмі, пророку з Книги Мормона. Хоча він є духовним лідером, він трохи ексцентричний у своєму бажанні проповідувати покаяння всьому світові. Він помічає, що грішить своїм бажанням робити це та доходить до смиренного розуміння того, що він не єдиний ресурс, що має Господь для здійснення Свого божественного проекту. «Я повинен бути задоволений тим, чим Господь наділив мене» (Алма 29:3).
Ще один духовний гігант Павло порівнює церкву з тілом та нагадує нам, що «тіло одне, але має членів багато» (1 до Коринтян 12:12). Учення і Завіти, ще одна канонічна мормонська книга, навчає ліберальному вченню про те, що «кожній людині дається дар Духом Бога» (УЗ 46:11, курсив додано).
Чудова нова книга рабина Джонатана Сакса Not in God’s Name: Confronting Religious Violence містить такі два значимі висловлювання:
Спокій приходить тоді, коли ми бачимо наше віддзеркалення в обличчі Бога й звільняємося від бажання бути кимось ще (стор. 139).
Немає потреби бажати благословень, що має інша людина. Кожен з нас має свої власні (стор. 170).
Я витратив надто багато часу мого життя, намагаючись бути тим, ким є інші люди, і мати те, що вони мають, весь час не довіряючи обіцянню Бога, що я можу дати світу щось особливе, і забуваючи Його вчення про те, що я маю бути задоволеним цим внеском.
І таким чином я просуваюсь вперед, прагнучи бути собою, таким, яким Бог хоче, щоб я був. Мій нещодавній досвід показує, що небагато речей приносять стільки ж спокою моїй душі, як бачити справжнього себе в божественному дзеркалі.
Ця стаття написана Самуїлом Хіслопом та вперше була опублікована англійською мовою на www.faithcounts.com. Переклад Юлії Карпенко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чи існують сучасні пророки, як у Біблії? - 25 Березня, 2024
- Що таке храми членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і що ми там робимо? - 29 Лютого, 2024
- 13 Уложень віри: у що вірять члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і чому - 20 Лютого, 2024