молитва - це розмова з Богом

«Ти мені не потрібна!»

Якщо ви батьки, такі слова можуть завдати вам болю. Особливо тому що в більшості випадків це не є правдою. Мій чотирирічний син, який сказав мені ці слова, вклавши в них усю впевненість у своїй самостійності, яка у нього є, в дійсності потребує мене. Кожного дня. Але з кожним новим разом, коли він вчиться робити щось самостійно, він все менше залежить від мами, і з його милого, маленького ротика вириваються такі фрази як: «Я ЗНАААЮ», «Я це вмію» і моє найулюбленіше «Ти мені не потрібна».

Він вміє щось робити, це правда. З кожним днем він вчиться робити все більше речей. Але він вміє не все. І ця істина змушує мене більш серйозно задуматися про мої стосунки з Богом, якого я вважаю Батьком свого духу, своїм люблячим Батьком на Небесах, який так само турбується про мене (а може й більше), як і я турбуюся про свого сина. Як же часто я, як мій чотирирічний малий, покладаюся виключно на те, що я знаю, на те, чого я навчилася і що, як я думаю, можу зробити «самостійно»? Як часто я намагаюся робити все сама? Як часто я, по суті, кажу: «Ти мені не потрібен!», – коли вирішую не молитися Богові? Чесно кажучи, це проблема. Це було моєю Ахіллесовою п’ятою, з якою я намагалася впоратися все своє життя. Я зайнята. Я втомилася. Схоже, що в моєму житті все добре. Тому, навіщо молитися? Чому щоранку? Чому щовечора? Хіба це взагалі має значення?

Займаючись самоаналізом і вивчаючи це питання, я виявила три принципи, які стосуються молитви. Вони допомогли мені змінити моє уявлення про молитву, чому вона нам потрібна, і чому вона має таке важливе значення в сучасному світі.

У молитви є Мета

Нещодавно я сиділа на уроці зі зміцнення шлюбу, де вчитель підкреслив важливість ефективного спілкування в здорових стосунках. Якщо ми розуміємо, що ми – діти Бога, а Він – наш люблячий Батько, то, як у будь-яких сімейних стосунках, у молитви однозначно є мета.

Це засіб зв’язку, за допомогою якого ми можемо ділитися з нашим Небесним Батьком нашими злетами і падіннями. Ось так ми з Ним і розмовляємо. Так ми беремо участь в ефективному спілкуванні. Бог, звичайно, всезнаючий, але Він хоче почути про наше життя з нашої точки зору. Він хоче, щоб ми озвучили наші радощі, наші прикрощі, наші питання, наші занепокоєння, те, що тільки ми можемо висловити. Він хоче, щоб ми говорили з Ним – Він знає, що відчувають наші серця, і Він хоче, щоб ми дізналися, що відчуває Його серце.

Мені подобається ця думка з Біблійного довідника:

«Молитва – це дія, завдяки якій воля Батька і воля дитини приводяться у співвідношення одне з одним. Мета молитви – не змінити волю Бога, але гарантувати для себе і для інших  благословення, які Бог вже готовий дати, але щоб отримати їх, ми маємо попросити про них».

Так, молитва – це канал, за допомогою якого Бог може чути наші бажання і дарувати нам обіцяні благословення. Але мені сподобалися слова, що молитва також полягає в тому, що наша воля об’єднується з волею Небесного Батька. Молитва – це спосіб, за допомогою якого ми можемо прийти до розуміння нашої мети в цьому житті і Божого плану для нас. За допомогою молитви, відповідей, які ми отримуємо, і нашої готовності діяти відповідно до них, ми змінюємося. Наші бажання змінюються. І з кожним днем наше розуміння, що ми стали трохи більш схожими на люблячого Батька, якого ми пізнали і полюбили під час постійних, змістовних молитов, зростає.

Молитва це Привілей

«Молитва є одним з найцінніших дарів Бога людині», – сказав  Старійшина Дж. Девн Корніш у виступі, який називається «Привілей молитися». І він має рацію.

Молитва – це спосіб, за допомогою якого ми можемо відчувати Святий Дух. Молитва –  це спосіб примусити світ замовкнути і налаштуватися на небеса. Молитва – це спосіб, за допомогою якого ми використовуємо владу діяти в ім’я Бога тут на землі. Молитва – це спосіб, за допомогою якого Божі чудеса відбуваються в нашому житті. Безсумнівно, молитва – це дар.

Молитва – це спосіб, за допомогою якого Божі чудеса відбуваються в нашому житті.

Якщо замислитись, Бог міг би й не давати нам все це. Він міг би залишити нас на самоті на цій землі, щоб ми розбиралися у всьому самостійно і кожен по-своєму. Але Він так не зробив. Через те, що Він любить нас, Він благословив нас даром молитися Йому, коли ми хочемо, і це привілей, який ми ніколи не повинні сприймати як належне.

Як розповідається в Біблії, Даниїла було кинуто до лев’ячої ями через те, що він був знайдений, «коли три пори на день він падав на коліна» і підносив молитви Богу незважаючи на те, що цар підписав указ, що забороняє це.

Він був готовий померти за привілей молитися.

У наші дні у всьому світі ми чуємо історії про віруючих, яких переслідують, кидають до в’язниці, навіть вбивають через їхні переконання.

Вони готові померти за привілей молитися.

Постати перед Божеством, в буквальному сенсі наблизитися до престолу Бога в молитві – це привілей, свобода, яка є не у кожного, і застосовуючи яку, ми всі зможемо цінувати і використовувати її частіше в своєму житті.

Молитва – це Сила

Ми кожного дня бачимо таке в соцмережах: пости на зразок «прохання про молитву», «помоліться за мого сина», «висловлюємо нашу любов і молимося за вас». Ми бачимо ці загальні заклики до молитви, що розносяться по Інтернету, кількість яких сягає мільйонів. Чому? Тому що ми віримо, що в молитві є сила.

Але просто слів недостатньо, щоб ця сила вкоренилася. Це вимагає роботи. Це вимагає застосування віри в дії.

«Ми не повинні вважати, що будь-яка молитва, незалежно від її щирості, буде дієвою, якщо ми лише промовимо її, – вчив старійшина Корніш. – Ми маємо не лише промовляти наші молитви, ми маємо також жити за ними. Господь набагато більше задоволений людиною, яка молиться, а потім працює, ніж людиною, яка лише молиться. Так само як і ліки, молитва спрацьовує лише в тому випадку, якщо ми використовуємо її згідно з інструкцією».

Так само як і ліки, молитва спрацьовує лише в тому випадку, якщо ми використовуємо її згідно з інструкцією

Бог у Своїй благодаті й милості хоче благословити нас усім, що в Нього є. Він хоче, щоб ми бачили чудеса у своєму житті. Він хоче, щоб ми встановили зв’язок з небесами. І це відбувається, коли ми позбавляємося від думок, що можемо зробити все самі, і починаємо більше покладатися на те, що Він робить для нас кожного дня.

Я згадую один випадок з моїм сином: після того, як він одного разу «проплив» без надувних нарукавників і за допомогою тітки, яка була поруч, він впевнений, що вміє плавати. Він пручається, коли я говорю, що потрібно надіти нарукавники. Він думає, що зможе проплисти басейн в довжину – і, більш того, – самостійно. Але він не зможе. Я знаю, що не зможе. У нього було недостатньо уроків і практики. Він все ще потребує тієї підтримки, яку забезпечують нарукавники.

Подібним чином молитва забезпечує небесну підтримку в нашому житті, щоб захистити нас від буремних вод життя, а також дає нам необхідну впевненість та здатність триматися на плаву, щоб плисти і по спокійних водах. Ми ніколи не знаємо, коли погода на морі зміниться. Ми не знаємо, коли ми опинимося в небезпеці, коли нам доведеться тягнутися за допомогою та хапати ротом повітря, і благати про небесну допомогу, щоб не потонути. І тому ми розмовляємо з Богом. Молитва як наші нарукавники. Завдяки їй Бог забезпечує нас необхідною підтримкою і силою, яку ми не завжди помічаємо, і спокоєм, який приходить від знання того, що у Бога є план для нас, і головне в ньому – наш особистий розвиток.

Молитва має мету. Молитва – це привілей. І молитва – це сила. Я бачила надто багато чудес у своєму житті, щоб заперечувати це. Як і мій син, я думаю, що можу робити щось самостійно, але я не можу робити все. Як і мій син, я потребую підтримки, щоб залишатися на поверхні, коли моє життя починає крутитися у божевільному ритмі, або коли настає абсолютний штиль, або суцільний хаос.

Що ж, в цьому світі, наповненому невідомістю, страхом і темрявою, щоденний зв’язок з небесами приносить надію, світло і любов. Принаймні для мене це так. І з цієї причини, коли я готуюся виконати мільйон справ з ранку, я починаю свій день з молитви. Тому що, Небесний Батько, «Ти мені потрібен». Завжди.

Ця стаття була написана англійською мовою Іринною Даніельсон та опублікована на сайті lds.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]
Позначки: