у нас є Небесна Мати

Одна з найбільш унікальних і прекрасних доктрин Відновлення – істина про те, що у нас є Небесна Мати. Хоча ми ще не знаємо стільки, скільки ми хотіли б знати про Неї, ми благословенні тим, що маємо знання про Її існування, і загальне уявлення про її божественну природу і істотну роль в Плані Спасіння. Якщо ми будемо сумлінно вивчати те, що нам було відкрито про Неї, Дух підтвердить кожному з нас знання, про яке ми співаємо в нашому гімні: “В мене ж є Небесна Ненька” (Гімн 179).

У жовтні 2015 року Церква Ісуса Христа Святих останніх днів опублікувала офіційну статтю з оглядом історії, яка підсумовує вчення про нашу Матір на Небесах. Це було дуже цікаво, бо, хоча це було вчення, в яке вірили і яке обговорювали з часів Джозефа Сміта, воно ніколи не було узагальнене в офіційній заяві раніше. Ця стаття показала, що це не вигадане або обмежене вчення, якого ми маємо уникати, але вчення, яке розуміє і в яке вірить більшість членів Церкви. У той час, як офіційна заява містить здебільшого слова церковних керівників, мета цієї статті полягає в тому, щоб показати, що Священні Писання говорять про це важливе вчення.

Одним з джерел Священних Писань, до якого ми можемо звернутися за інформацією про нашу Небесну Матір, є Книга Авраама. Критики цієї книги не погоджуються з її божественним походженням, ставлячи під сумнів натхненний переклад Джозефа Сміта, але, як пояснив Ісус Христос, “по їхніх плодах ви пізнаєте їх” (Від Матвія 7:16). Для Книги Авраама це означає, що найбільший доказ того, що це натхненна книга Святого Письма, знаходиться не в суперечках про її історичне походження, а в багатьох божественних істинах, які вона відкриває. Серед цих багатьох істин – прекрасне і натхненне вчення про нашу Небесну Матір.

Книга Авраама доповнює наше уявлення про Небесну Матір, відкриваючи Її роль у сотворінні. Виходячи з книги Буття, наше знання про те, хто брав участь у сотворінні, обмежується класичним вступним віршем: “На початку Бог створив Небо та землю” (Буття 1:1). Книга Мойсея додає до цього, відкриваючи, що Бог послав Свого Єдинонародженого Сина, Ісуса Христа, щоб виконати роботу сотворіння (Книга Мойсея 2:1).

Але книга Авраама відкриває ще більше, пояснюючи, що Ісус Христос не виконував роботу Cам, але Йому допомагали “Боги” (Авраам 4:1). У попередньому розділі “Боги” визначені як “благородні і великі” (Авраам 3:22), яких Ісус Христос запросив допомагати Йому у сотворінні. “Ми зійдемо,” – сказав Ісус до цих доблесних передземних духовних дітей Бога, – “бо є простір там, і ми візьмемо з цієї матерії, і ми зробимо землю, на якій вони [духовні діти Бога] зможуть жити”(Авраам 3:24). Ймовірно вони називаються “богами”, тому що вони успадкували цей титул як діти Бога.

Ісус Христос і ці благородні й великі духи були послані нашим Небесним Батьком, щоб створити землю і все на ній. Все, що є, крім людини. Старійшина Брюс Р. Макконкі пояснив, що Небесний Батько “використовував Сина та інших для виконання багатьох актів сотворіння, делегуючи їм Свої сили створювати … Але є два акти сотворіння, які є Його, і тільки Його. По-перше, Він є Батьком усіх духів, включаючи Христа; ніхто більше не став батьком і не був створений кимось іншим. По-друге, Він є Творцем фізичних тіл людей. Хоча Ієгова і Михайло, а також багато інших благородних і великих духів, виконали покладені на них ролі в різних актах сотворіння, але коли прийшов час створити людину на землі, сам Господь Бог здійснив цей акт сотворіння” (A New Witness for the Articles of Faith p. 63).

Цікаво, однак, коли книга Авраама описує сотворіння людини, в ній говориться, що “зійшли Боги, щоб організувати людину за Своїм власним образом, за образом Богів сформувати її, чоловіком та жінкою сформувати їх” (Авраам 4:27, курсив автора). Якщо Ісус Христос і благородні і великі духи не допомагали Небесному Батькові у сотворінні людини, то чому говориться “Боги”, а не просто Бог? Хто був іншим Богом, який створив нас з нашим Небесним Батьком? Якщо ми розуміємо вчення про Небесних Батьків – відповідь ясна. Цей вірш є одним з небагатьох біблійних посилань на нашу Небесну Матір, і це показує, що Вона, разом з нашим Небесним Батьком, є нашим Творцем. Наш Небесний Батько і Небесна Мати, “Боги”, як їх називають в цьому вірші, об’єдналися, щоб створити всіх нас як духів, і потім знову, щоб створити фізичні тіла для Адама і Єви.

Така інтерпретація підтверджується офіційною заявою Першого Президентства, в якій говориться, що “всі чоловіки і жінки схожі на вселенських Батька і Мати, і в буквальному сенсі сини і дочки Божества. ”Бог створив людину на Свій образ і подобу”. Це так само вірно як для духів, так і для тіл” (The Origin of Man, 1909 republished in February 2002 Ensign). Це також підтверджує “Сім’я: проголошенням світові”, в якому говориться, що “Усі люди—чоловіки й жінки—створені за образом Бога. Кожна людина є улюбленим духовним сином або улюбленою духовною дочкою Небесних Батьків і, будучи такою, має божественну природу і долю.”(Сім’я: Проголошення світові, перевиданий в “Ліахоні” за листопад 2010 року).

Розуміння того, що людей було створено в буквальному сенсі як дітей Небесних Батьків, допомагає нам зрозуміти важливий уривок з наступного розділу книги Авраама, який також стосується нашої Небесної Матері. Так само, як історії сотворіння, які ми знаходимо в книгах Буття та Мойсея, Книга Авраама спочатку дає загальний огляд періодів сотворіння, за якими слідує більш докладне пояснення цих подій в наступному розділі. Саме з цієї натхненної розповіді ми дізнаємося, що “Боги” (все ще маючи на увазі Небесного Батька та Матір) не тільки створили тіла Адама і Єви, а й згодом запечатали їх у вічному шлюбі (Авраам 5: 7, 14; Joseph Fielding Smith, Doctrines of Salvation 2:71). Саме після того, як він був запечатаний з Євою, Адам зазначив: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й припаде до жінки своєї, і стануть вони однією плоттю”. (Авраам 5:18)

Покине свого батька та матір! Як Адам може покинути батька свого та матір, якщо тільки він не має і не знає їх особисто, свого батька і свою матір? З книги Авраама стає очевидно, що це безпосереднє цитування Адама, отже, це чітка вказівка на те, що наш Небесний Батько та Мати виховали Адама як земні, а також як і Небесні Батьки. Саме спостереження за Їхніми ідеальними шлюбними відносинами допомогло Адамові дізнатися, що чоловік має припасти до своєї дружини, і разом вони мають стати єдиним цілим.

Застосування цієї єдності між чоловіком і дружиною можна побачити після того, як Адам і Єва залишають Еденський сад. Ми читаємо, що Адам і Єва разом працювали, разом виховували своїх дітей, разом молилися, разом отримували одкровення, разом поклонялися і разом приносили жертву (Мойсей 5: 1-4). Цей класичний приклад того, що означає працювати разом як “рівноправні партнери” в шлюбі, є зразком для всіх нас, але це модель, якій Адам і Єва мали навчитися, спостерігаючи як наші Небесні Батьки виконують разом свою божественну роботу.

Це означає, що робота нашого Небесного Батька – це також робота нашої Небесної Матері. Це Їхня “робота і … слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39). Старійшина М. Рассел Баллард навчав: “Ми є частиною Божественного Плану, створеного нашими Небесними Батьками, які люблять нас” (When Thou Art Converted: Continuing Our Search for Happiness, p. 62).

Тому що робота нашого Небесного Батька – це також робота нашої Небесної Матері, божественні якості нашого Небесного Батька – також є божественними якостями нашої Небесної Матері. Книга Авраама посилається на Них обох як на “Богів”, маючи на увазі, що вони обидва є прославленими і досконалими Істотами. Це означало б, що божественні якості нашого Небесного Батька також є якостями нашої Небесної Матері, коли Вона поруч із Ним сидить “на престолі у славі, шані, силі, величі, могутності, владі, істині, справедливості, суді, милості і нескінченності повноти, від вічності до вічності”(УіЗ 109:77).

Хоча ми спрямовуємо наше поклоніння до Небесного Батька і не молимося Небесній Матері, Вони обидва Боги, гідні наслідування. Старійшина Даллін Х. Оукс навчав: “Наша теологія починається з Небесних Батьків. Наше найвище прагнення полягає в тому, щоб стати подібними до Них” (“Ліягона”, травень 1995 г.). Стосовно тих подружніх пар, які через вічний шлюб стають подібними до наших Небесних Батьків, в Писанні сказано: “Тоді вони будуть богами, тому що не матимуть кінця; отже, вони будуть від вічності до вічності,… тому що матимуть усю владу” (УіЗ 132: 20). Це дає нам уявлення про наше власне потенційне майбутнє піднесення, так само, як і про піднесення нашого Небесного Батька і Небесної Матері. Разом – Вони Боги. Тому наші знання про Небесного Батька допомагають нам краще зрозуміти сутність нашої Небесної Матері.

Дехто дивується, чому ми не знаємо більше про нашу Небесну Матір. Я чув, як члени Церкви, маючи добрі наміри, пропонують свої власні причини, чому це так, припускаючи, що це так, щоб захистити Її. Але це лише припущення, і це може бути небезпечним. Старійшина Даллін Х. Оукс пояснив: “Якщо ви читаєте Писання, тримаючи в розумі це запитання: “Чому Господь дав цю заповідь або чому Він наказав це”, ви побачите, що менше ніж для однієї зі ста заповідей були дані будь-які пояснення. Це не модель Господа – давати пояснення. Ми [смертні] можемо пояснювати одкровення. Ми можемо давати пояснення заповідям. Коли ми робимо це, то залишаємося на самоті. Деякі люди пояснюють причини [деяких питань минулого], але зрештою виявляється, що вони дуже помиляються…” (Основи відновлення. Посібник для вчителя. Урок 26).

Варто “покладати надію на Господа”, і нехай Він надасть відповіді на запитання без відповідей у Свій час. Тим часом, нам варто продовжувати довіряти Йому, пам’ятаючи, що, як Він сказав нам: “…ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги” (Ісая 55:8).

Хоча ми не знаємо всього про наших Небесних Батьків, ми знаємо достатньо. Ми знаємо, що ми Їхні діти, створені за Їхнім образом, і що Вони люблять нас. Ми знаємо, що вони – Боги з усіма божественними якостями Богів. Ми знаємо, що якщо ми будемо слідувати Їхньому Плану з вірою, ми зможемо зростати, щоб стати схожим на Них. Замість того, щоб бути незадоволеними тим, що ми не знаємо багато про нашу Небесну Матір, ми маємо бути вдячними за ті знання, які ми маємо, бо хто ще на землі має ці знання?

Кілька років тому я готував урок про наші особливі погляди на Божество, і як вони відрізняються від доктрин інших християнських церков (див. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, Ensign листопад 2007р.) Коли я робив деякі дослідження, я знайшов сайт, спонсорований іншою церквою, який описував їхні вчення про Бога. Описуючи сотворіння, цей сайт пояснює, чому вони вірять, що людство не могло бути в буквальному сенсі створено за образом і подобою Бога. Їхні міркування стосовно цього здалися мені дуже цікавими. Перефразовуючи те, про що там говорилось: “створення за образом і подобою Бога, має бути інтерпретовано як образне, а не буквальне. Ми не можемо в буквальному сенсі бути схожими на Бога, бо Біблія каже, що Бог створив чоловіка і жінку за Своїм образом. Єдиний спосіб для чоловіків та жінок бути створеними за образом Бога, тільки якщо було б два Боги, чоловічої та жіночої статі, які створили їх, але це просто єресь”. Я був вражений лінією міркувань, але був засмучений остаточним висновком.

Ми – діти Небесних Батьків, і ми створені за Їхнім образом. Одного дня ми зможемо повернутися до Них і навіть стати схожими на Них. У той час як деякі можуть називати це єрессю, ми вважаємо, що це одна з найбільш священних і прекрасних доктрин, які будь-коли були відкриті. “Запитать дозволь тихенько: Батьку, Ти ж не одинак? В мене ж є Небесна Ненька? Дух Святий шепоче: Так!” (Гімн 292).

Ця стаття була написана Марком А. Метьсом та вперше опублікована англійською мовою на ldsmag.com. Переклад Шепелєвої Людмили.

Якщо у Вас залишились питання, напипишіть їх у коментарях або натисніть кнопку “Зворотний звя’зок”.

Зворотний зв'язок

 

 

The following two tabs change content below.

Mila

Люблю євангелію і Церкву Ісуса Христа Святих останніх днів. Хочу, щоб усі могли відчути щастя, яке приносить євангелія. / Люблю евангелие и Церковь Иисуса Христа Святых последних дней. Хочу, чтобы все могли испытать счастье, которое приносит евангелие.
Позначки: