Я звикла думати, що «Будь вдячний» розшифровується як «Не скигли!».
У Писаннях є веління: «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Солунян 5:18). Це означає взагалі все – навіть труднощі, чи не так?
Мені було складно жити в дусі подяки, почасти тому, що для мене розуміння того, що означає бути вдячною в будь-яких обставинах – це процес, який все ще не закінчився.
Раніше я чула, як люди кажуть, що вони вдячні за свої випробування. Коли я дорослішала, мені було важко це осмислити. Як можна бути вдячним, якщо трапилося щось жахливе? Мене збивало з пантелику те, що люди говорили подібні речі, тому що я думала, що це означає, якщо у вас дійсно є віра, ви буде зустрічати кожну проблему з посмішкою і відразу ж будете вдячніими але у мене так не виходило.
Кілька років тому моя мама померла від раку, і завдяки цьому життєвому досвіду я почала краще розуміти, що люди мають на увазі, коли говорять, що вдячні за свої випробування.
Подяку сладайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.
1 Солунян 5:18
Бути вдячними в горі
Я й досі пам’ятаю скорботу тих днів, одразу за її відходом, – болісну, моторошну порожнечу; тяжкість, яка так сильно давила на моє серце, що часом я не могла дихати. Біль був нестерпним.
У той час я служила на місії на півночі штату Нью-Йорк, і одним з моїх завдань було проводити екскурсії до історичних місць Церкви в Пальмірі. Через кілька днів після маминої смерті, холодним вітряним ранком я проводила екскурсію для однієї жінки на ферми Джозефа Сміта.
Поки ми йшли вона розпитувала мене про мою сім’ю, і я сказала, що мій тато приїде за мною до Нью-Йорку, коли закінчиться моя місія.
«А твоя мама?» – спитала вона.
«Вона померла у вівторок».
Прямо там, на холоді, стоячи в снігу, вона зупинилася, обійняла мене і плакала разом зі мною. Коли ми продовжили наш шлях, вона поділилася тим, як вона також переживала втрату коханої людини, і як приїхала на ферму Джозефа Сміта після відчайдушної молитви, щоб дізнатися, як допомогти своїй родині. У нас із нею не було відповідей на всі питання, і ми не могли залагодити проблеми одна одної, але те, що ми були разом і молилися разом, дало нам обом надію і силу.
Коли вона пішла, я була вдячна. Вдячна за те, що моя скорбота допомогла мені втішити її в її горі. Вдячна за ту можливість, що Бог дав нам, допомогти і підтримати одна одну, коли ми обидві так сильно цього потребували.
Я зрозуміла дещо про вдячність з того випадку. Вдячність – це не спосіб ігнорувати наші проблеми або швидке позбавлення від глибокої скорботи. Вдячність з’являється від того, що ми постійно пам’ятаємо Бога та Його милість. У неї є очі, які бачать, як Він діє в моєму житті. Вона не з’являється від відсутності болю, скоріше, біль фокусує мою увагу на моїй потребі в Спасителі, і вдячність виникає від того, що я пам’ятаю Його благодать і милосердя до мене в тяжку годину.
Вдячність з’являється від того, що ми постійно пам’ятаємо Бога та Його милість.
«Я вдячна за випробування» – це тільки частина речення
Я краще сприймаю слова «Я вдячна за випробування», коли думаю про них, як лише про частину речення, яке повністю звучить так: «Я вдячна за можливості зростання, які прийшли разом з моїми випробуваннями. Я вдячна за те, що завдяки цим обставинам, я бачила, яким чином Бог працює в моєму житті».
Не думаю, що хтось скаже: «Так, я хотів би втратити __________ (впишіть в порожнє поле роботу, коханих, будинок, здоров’я, безпеку, стосунки або щось ще, що має цінність у житті)». Не думаю, що люди, які втратили все під час стихійних лих цього року, були вдячні, коли бачили, що на них насувається ураган, вогонь або землетрус.
Чи вдячна я за те, що померла моя мама? Звісно ж ні..
Чи вдячна я за те, чого я навчилася з цього життєвого досвіду? Так. Щиро. Це не означає, що я вже «впоралая» з втратою мами. Я буду завжди сумувати за мамою, і я все ще сумую за нею. Є деякі труднощі в цьому житті, з якими ми ніколи не зможемо «впоратися». Такі випробування мають постійний вдосконалюючий вплив на наше життя, який допомагає формувати з нас людей, якими Бог хоче, щоб ми стали, і за це ми можемо бути вдячними.
Бачити руку Бога
В Ученнях і Завітах 123:17 говориться: «Життєрадісно робімо все, що в нашій владі; а тоді стіймо спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити Боже спасіння і руку Його, яку буде явлено».
Часто, коли ми стоїмо спокійно і озираємося назад, ми бачимо, що явлено руку Божу.
Я звикла думати, що «стояти спокійно», щоб побачити, що явлено руку Божу в моєму житті, означає робити мою частину і потім дивитися в майбутнє, очікуючи, що Бог зробить Свою. Іноді так і буває, але нещодавно я усвідомила, що часто, коли ми стоїмо спокійно і озираємося назад, тоді ми бачимо, що явлено руку Божу. Коли я «стою спокійно» і озираюся на своє життя, я бачу як:
- те, що я хворіла кілька разів за останні чотири місяці, допомогло мені усвідомити, що мені потрібно знизити темп життя і піклуватися про себе фізично, емоційно і духовно;
- мої дїї згідно з відповіддю, яку я отримала на молитву про те, що саме я могла б зробити для поліпшення свого здоров’я, допомогли мені ще й з самодисципліною;
- Бог допоміг мені, нарешті, відпустити старі стосунки, щоб звільнити місце для стосунків з моїм чоловіком.
Коли ми згадуємо Бога, роблячи паузу, щоб відшукати в пам’яті ті часи, коли ми бачили Його руку в дії, наші очі можуть бути відкриті, щоб ми побачили ці моменти більш чітко. Іноді нам потрібно, щоб пройшов час після цих важких випробувань, щоб ми змогли побачити це, але з часом і з допомогою Святого Духа ми побачимо, як Бог вів нас в ці моменти, і будемо вдячні.
Ця стаття була написана англійською мовою Аріель Монсон та опублікована на сайті lds.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чи існують сучасні пророки, як у Біблії? - 25 Березня, 2024
- Що таке храми членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і що ми там робимо? - 29 Лютого, 2024
- 13 Уложень віри: у що вірять члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і чому - 20 Лютого, 2024