милість чи справедливість

Давайте будемо чесними: в порівнянні з милосердям справедливість має погану репутацію.

Ми можемо говорити, що вона нам подобається, але що, якщо факти говорять про те, що милосердя ми любимо набагато більше? Коли ми свідчимо, ми можемо бути дуже красномовними щодо Божої добросердечності. Коли ми вивчаємо Писання, швидше за все, ми виділяємо вірші, в яких йдеться про співчуття, але коли ми читаємо про пекельний вогонь і прокляття, ми або переглядаємо ці уривки нашвидку, або нам стає некомфортно і ми починаємо ставити питання.

Питання таке: чи дійсно ми знаємо, що таке справедливість?

Путівник по Писаннях СПД визначає справедливість як «незмінний наслідок, проявлений як благословення за праведні думки та вчинки і як покарання за гріх, у якому не покаялися».

Зверніть увагу на те, що є дві основні складові справедливості:

  1. Благословення за праведні вчинки.
  2. Покарання за гріх.

Давайте більш детально розглянемо кожну з цих складових.

БЛАГОСЛОВЕННЯ ЗА ПРАВЕДНІ ВЧИНКИ

Як не дивно, коли ми говоримо про справедливість, ми іноді забуваємо про цю складову.

Наприклад, чи знаєте ви, що в цьому уривку з Писань йдеться про справедливість?

«Існує закон, нескасовно встановлений в небесах до заснування цього світу, на якому грунтуються всі благословення – і коли ми отримуємо якесь благословення від Бога, то це завдяки виконанню того закону, на якому воно грунтується».

-Учення і Завіти 130:20-21

Отже, якщо ви дотримуєтеся Закону десятини і отримуєте несподіваний чек поштою, або вчитеся краще вести свої фінанси, або ваша сім’я стає більш згуртованою, це справедливість.

Коли ви дотримуєтеся Слова мудрості і ваше тіло, дух і розум здорові, це справедливість.

Якщо ви дотримуєтеся закону, ви отримуєте благословення.

Іноді благословення приходять з затримкою, навіть у наступному житті. Наприклад, ви можете додержуватися Слова мудрості і страждати від останньої стадії раку і опинитися на лікарняному ліжку. Але ви також знаєте, що в наступному житті ви дійсно «бігтимете – і не втомлюватиметесь, і йтимете – і не слабшатимете». Справедливість спрацює.

Однак існує різниця між почуттям справедливості і претензіями на привілеї. Претензії на привілеї мають на увазі невдячність. Ті, хто дійсно розуміють справедливість, визнають, що благословення приходять від Бога. Коли вони приходять, з’являється почуття подяки за Його відданість і незмінність.

Зрештою, ми не можемо отримати ніяких благословень, якщо справедливість не супроводжуватиме милосердя. Ідеальний баланс справедливості та милосердя можливий тільки завдяки Спокуті Ісуса Христа. Бо ніхто з нас не є досконалим: «всі згрішили, і позбавлені Божої слави». І хіба всі ми не є жебраками? Хіба ми не залежимо від Бога у всьому, що маємо? У певному сенсі, ми не заслуговуємо жодного з благословень, які отримуємо, але, завдяки Спокуті Ісуса Христа, закон справедливості та милосердя може мати силу в нашому житті.

ПОКАРАННЯ ЗА ГРІХ

Давайте поговоримо трохи про помсту.

Путівник по Писаннях визначає помсту як «відплату за шкоду або образу».

У мирському розумінні помста зазвичай має негативний відтінок. Ми часто пов’язуємо її з помилковою спробою людини взяти правосуддя у свої руки, щоб якимось чином відчути себе краще після особистої образи.

Але Бог говорить нам: «Мені помста належить». Чи може досконалий люблячий Бог насправді бути мстивим?

Відповідь – так.

У біблійному розумінні помста – це просто ще одна назва для другої складової справедливості: покарання за гріх. Це не повинно вводити вас в оману; є тільки повне розуміння, справедливість і рівність. Тільки Бог здатний повною мірою усвідомити наші спонукання і вчинки, і тому тільки Він може призначати відповідне покарання.

Звичайно, є моменти в житті кожного з нас, коли нам також доводиться вживати заходів щодо кривд, заподіяних нам та іншим. Чи є ви суддею в залі суду, жертвою несправедливості, батьком, членом Церкви або ви просто звичайна людина, ви неминуче будете приймати рішення, засновані на ваших особистих суб’єктивних судженнях. Старійшина Оукс, який є колишнім суддею, дає чудові поради щодо того, як формувати правильні судження, коли ми маємо розібратися із заплутаними і болісними життєвими подіями (Ensign, August 1999, “’Judge not’ and judging”). Але, як пояснює старійшина Оукс, тільки за Богом останнє слово.

Як написано в путівнику «Проповідуйте Мою євангелію»: «Завдяки Спокуті Ісуса Христа все несправедливе в житті може бути виправлено».

Краса цього принципу полягає не тільки в справедливості по відношенню до жертв, але і в любові до грішників.

Чи бувало так, що ви були покарані чи то Богом, чи то людиною, але все, що ви при цьому відчували, була любов? Ймовірно тому, що ви знали, що покарання мало під собою реальне підґрунтя, і що це, в кінцевому підсумку, допоможе вам розвиватися.

Коли Бог карає (тобто накладає кару) нас за наші гріхи, це завжди є актом любові. Сам Бог сказав Джозефу Сміту:

«Кого Я люблю, Я і караю, щоб їхні гріхи могло бути прощено, бо покаранням Я готую шлях для їхнього визволення в усьому із спокуси».

-Учення і Завіти 95:1

Тож, чи отримуємо ми благословення за праведні вчинки, або ж покарання за гріх, справедливість Бога – це любов Бога. Тепер це звучить не так вже й погано, чи не так?

Ця стаття була написана англійською мовою Мелані Блейклі та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

 

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]