Життя часто підкидає несподівані випробування, і для Джонарда Лабастіди Кадаліна його шлях почався з одного з найтемніших періодів — полону залежності. Його історія — це потужне свідчення віри, стійкості й перетворюючої сили Божої благодаті, яка здатна спрямувати нас до світлішого майбутнього.
Пошук нового початку
Боротьба Джонарда розпочалася з вживання наркотиків, згодом додалися алкоголь і куріння. У розпачі від бажання почати з чистого аркуша він залишив рідне місто на Мінданао (Філіппіни), сподіваючись, що переїзд до Себу для навчання допоможе вирватися з токсичного середовища. Проте Джонард швидко зрозумів: зміна обставин не рятує від глибоко вкорінених звичок. Незабаром він знову повернувся до старих звичок, хоч і з новими друзями — відчуваючи ще більше відчуження та втрату орієнтирів.
Відповідь на молитву
Глибоке прагнення змін стало невідворотним. Джонард почав шукати духовне керівництво, відвідуючи різні релігійні зібрання, у надії знайти спокій і напрям, але жодне не могло заповнити внутрішню порожнечу. Його поведінка погіршувалась, і настав переломний момент: тітка, в якої він жив, поставила йому складний вибір — або повернутися додому й покинути навчання, або залишитися в Себу, але знайти нове житло.
Без житла і чіткого плану на майбутнє, Джонард звернувся до Бога в молитві — щирому, розпачливому проханні про допомогу. Ця молитва стала початком низки дивовижних милостей. Добрий знайомий тимчасово надав йому притулок, а згодом найкращий друг дозволив жити з ним до завершення навчання. Саме в його домі Джонард натрапив на брошуру про Ісуса Христа. Зображення Спасителя, який несе загублену вівцю, глибоко вразило його: він сам відчував себе тією загубленою вівцею, яка прагнула бути знайденою.
Надія, що веде
Невдовзі після цього в житті Джонарда з’явилися місіонери. Їхні щирі вітання та терплячі розповіді про Ісуса Христа й Божий план справили на нього сильне враження. Незважаючи на сумніви, викликані прочитаним в інтернеті, спокійна присутність місіонерів і розумні відповіді дарували йому справжню надію. Вони не здавались, і саме їхня доброта й послання переконали Джонарда, що справжня зміна можлива.
Шлях до преображення
Цей шлях не був миттєвим. Джонард продовжував час від часу палити та вживати алкоголь, але в ньому зароджувалося бажання змінитися. Він почав читати Писання, молитися від щирого серця і поступово віддалятися від старого способу життя. Місіонери були надзвичайно терплячими — ніколи не тиснули, лише запрошували до поступу. З часом Джонард почав відчувати Святого Духа ясніше, розуміючи, що щире покаяння — це не далека мрія, а цілком реальна можливість. Хоч це було нелегко, він знав, що іде у правильному напрямку.
Новий початок: хрищення та дар Святого Духа
Коли Джонард остаточно вирішив прийняти хрищення, його охопило як хвилювання, так і глибокий мир. Це був момент, подібний до нового народження. Невдовзі після цього він отримав дар Святого Духа — і вперше за багато років відчув себе справді чистим і сповненим надії на майбутнє. Озираючись назад, він чітко бачить, як Бог терпляче виводив його із темряви до Свого світла — крок за кроком.
Життя віри та мети
Після хрищення Джонард залишився активним членом Церкви: відвідував семінарію, служив на місії повного дня та допомагав під час заходів для молоді. Кожен із цих досвідів укріплював його свідчення унікальним чином, нагадуючи, що Бог діє через людей і події, щоб допомогти нам зростати. Саме на конференції для молоді він зустрів жінку, яка згодом стала його дружиною. У квітні цього року вони одружилися в храмі — священне благословення, яке Джонард колись вважав недосяжним.
Незмінна обітниця викуплення
Шлях Джонарда — це яскраве свідчення того, що справжня зміна завжди можлива. Він навчився, що покаяння — це не лише відвернення від помилок, а й звернення до Христа. Він відчув безмежне терпіння Спасителя навіть тоді, коли падав. Христос ніколи не залишав його. І через усе це Джонард пізнав: неважливо, як далеко ми могли зайти — ми завжди можемо повернутися. А коли повертаємось, Спаситель готовий піднести нас вище, ніж ми колись могли уявити.
Справді, благословення завжди приходять, коли ми відповідаємо на Його заклик.
Джерело: morefaith.ph
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Президент Нельсон: Книга Мормона — один із наймогутніших засобів навернення - 28 Червня, 2025
- Від залежності до викуплення: Історія надії Джонарда - 28 Червня, 2025
- Важливі зміни для майбутніх місіонерів - 24 Червня, 2025