Книга Мормона допомогла їй вирватися з темряви залежності

Ешлі ніколи не уявляла, що повернення до Церкви врятує їй життя. Протягом багатьох років вона була в пастці залежностей, проходила через в’язницю, реабілітаційні центри й дуже темні періоди. Її життя було хаосом, і вона відчувала, що виходу немає. Аж поки не досягла дна.

«Я втратила все. Я була на межі, розуміючи, що якщо не почну лікування, то помру або залишуся у в’язниці назавжди».

Тоді її батько поставив запитання, яке вразило її до глибини душі:

«Ешлі, якщо я відвезу тебе на лікування, ти залишишся там чи знову втечеш?».

І вперше за довгий час вона відповіла з повною чесністю:

«У мене більше немає сил тікати».

Так розпочався її шлях зцілення. Вона вступила до християнського реабілітаційного центру у Фресно, Каліфорнія. Першим етапом була 10-денна “суха” детоксикація — без жодних медикаментів. Лише вона, її тіло та внутрішня боротьба. Щоб заслужити участь у програмі, потрібно було працювати 40 годин на тиждень у складському приміщенні. Це було виснажливо — як фізично, так і емоційно. Але саме тоді, коли їй хотілося здатися, почали приходити знаки.

«Я сортувала одяг і раптом бачила футболки з написами “Бог з тобою” або “Не здавайся”. Ці слова з’являлися саме в найважчі моменти. Для мене це були прямі послання з небес».

Один досвід, який вона ніколи не забуде, стався, коли пастор запропонував вибрати Біблію. На полиці було понад сто примірників. Вона взяла рожеву, не задумуючись. Відкривши її, вона знайшла закладинку з Книги Мормона.

«Я застигла. Я була єдиним членом Церкви там. У Фресно, далеко від усього, але саме в тій Біблії, яку я вибрала, була ця закладка. Тоді я зрозуміла, що Бог мене шукає, що Він знає, де я і через що проходжу».

Після виходу з реабілітації вона вирішила дати Церкві ще один шанс. Вона не мала всіх відповідей, але мала щире бажання почати знову.

«Багато хто думає, що Церква — це тільки правила. Але коли я відчувала себе загубленою, мені більше за все була потрібна структура, безпечний шлях. І це саме те, що я знайшла. Те, що раніше здавалося мені списком заборон, тепер я сприймаю як захист і напрямок».

Сьогодні Ешлі живе зовсім іншим життям. Вона твереза, спокійна й з оновленим серцем.

«Нічого не залишилося від того, ким я була. Я була брехухою, злодійкою, залежною. Але я наважилася запитати, чи спокута Ісуса Христа була також і для мене… і так, вона була. Він змінив мене. Тепер я живу з вдячністю й щодня намагаюся показати Богові, як сильно я вдячна Йому за те, що Він мене врятував».

Тим, хто зараз бореться, вона залишає щире послання:

«Неважливо, як далеко ти зайшов. Неважливо, яким темним все здається. Не здавайся. Надія ще є. Є вихід».

Джерело:  masfe.org