Відмінності між громадами амішів та Святих Останніх Днів стосуються завітів та способу життя.

Громада амішів

подружжя амішів їде на повозці

Аміші — це релігійна спільнота, що виникла у Швейцарії в XVI столітті та оселилася в Сполучених Штатах у XVIII столітті. Аміші походять з анабаптистського руху і спираються на Дордрехтське сповідання віри 1632 року.

Релігійні вірування та практики, якими керуються аміші, безпосередньо походять від анабаптистських і є в основному такими:

Хрищення має здійснюватися лише в дорослому віці, від 16 до 18 років. Аміші виступають проти хрищення немовлят, оскільки не вважають, що ті усвідомлюють добро і зло, а отже, не можуть ні грішити, ні отримати користь від хрищення.

Вони дотримуються низки правил, що сформувалися та закріпилися протягом століть, на які вони посилаються: так званий Ordnung (Порядок), що походить з понять та уривків, взятих з Біблії.

Орднунг — це їхній кодекс поведінки, який передається з покоління в покоління і регулює їхню поведінку та спосіб життя.

Релігійні зібрання відбуваються в домівках, а не в культових спорудах, і проводяться кожної другої неділі, тоді як причастя — двічі на рік, навесні та восени.

Крім того, вони не займаються євангелізацією, оскільки вважають, що поширення принципів їхньої віри серед інших не є їхнім обов’язком чи завданням. Однак деякі групи починають рухатися в цьому напрямку, і загалом аміші охоче пояснюють свої життєві принципи.

Аміші — це громада, заснована на міцних родинних зв’язках та сильній релігійній ідентичності; їхні дії спрямовані на збереження своєї спільноти.

Вони живуть як фермери та ремісники в сільській місцевості, яку ревно оберігають від вторгнень цивілізації, що можуть зашкодити їхнім керівним принципам.

Електрику вони не використовують і не допускають, оскільки вона руйнує природність творіння та простоту життя, тоді як альтернативні джерела енергії (такі як вітер, сонце та вода) вітаються.

Вони не користуються автомобілями, оскільки прагнуть жити в простій смиренності серед своїх близьких та подібних до себе. Це робить амішів добрими конярами, які запрягають коней у прості вози, що називаються «баггі» (buggies) і стали символом цієї громади.

молоді люди з громади амішів

Роботи виконуються без електричних інструментів чи пристосувань; насправді, кожне завдання виконується важкою ручною працею, полегшеною допомогою, яку громада завжди готова надати будь-кому, хто її потребує, тому праця часто є колективною.

Для них технологія не є шкідливою сама по собі, радше засуджується її надмірне використання людиною.

Громада ґрунтується на взаємній допомозі, як у праці, так і фінансово, — допомозі, яка робить зайвими страхування, пенсійні фонди тощо.

Кожен дорослий член громади зобов’язаний працювати, щоб забезпечувати себе, своїх близьких та громаду, в касу якої він вносить певну суму на випадок непередбачених обставин та труднощів членів громади.

По суті, стоячи перед вибором між сучасним і не сучасним, аміші зазвичай обирають те, що зберігає фізичне та моральне здоров’я сім’ї.

У що вірять члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів

генеральна коференція

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, не походить від жодного релігійного руху, а була відновлена пророком Джозефом Смітом 6 квітня 1830 року.

Все почалося одного весняного ранку 1820 року, в період великих релігійних заворушень. Джозеф Сміт пішов до лісу, щоб у молитві запитати Господа, до якої релігійної групи йому слід приєднатися.

У відповідь на цю молитву він побачив Бога Отця та Його Сина Ісуса Христа, був навчений і покликаний як пророк, щоб відновити Церкву Ісуса Христа на землі, як у давні часи, з апостолами та пророками.

Бог Отець ніколи не переставав відкривати Своїм дітям Свою волю і ніколи не перестане цього робити.

Пророки та апостоли Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів через натхнення та керівництво Святого Духа пророкують та відкривають волю Божу Його дітям.

Перший обряд Євангелії — це хрищення зануренням, яке проводиться у віці 8 років. Діти в цьому віці вважаються здатними вибирати та розрізняти добро і зло.

Перші кроки, що передують хрищенню: віра в Ісуса Христа та покаяння.

Після хрищення надається дар Святого Духа як провідник, натхнення, втіха та захист протягом цього земного життя.

Причастя — це обряд, який проводиться в церкві щонеділі під час причасних зборів для поновлення наших завітів.

Кожен обряд у Церкві, як-от хрищення, дарування Святого Духа, роздача причастя тощо, виконується владою священства, наданою через покладання рук усім гідним чоловікам, членам Церкви.

Жінки активно беруть участь у благодійному служінні Церкви та допомозі нужденним; вони також можуть обіймати керівні та навчальні посади в Церкві, але їхня основна роль розгортається в сім’ї та в домі.

Сім’я є серцевиною та фундаментальною одиницею в Церкві та в Божому плані Спасіння, тому в храмах здійснюються обряди запечатування як для живих, так і для померлих, щоб усі могли отримати благословення та обіцяння, пов’язані з вічною сім’єю.

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів вірить у Біблію та Книгу Мормона, яка свідчить про Спасителя і Викупителя Ісуса Христа та висвітлює ясно і просто істини Євангелії Ісуса Христа.

Церква особливо активна в програмах гуманітарної допомоги та співпрацює з організаціями по всьому світу.

Соціальна активність у волонтерстві та служінні ближньому є пріоритетною та визначальною для Церкви, так само як і розвиток та особистісне зростання кожної людини через вивчення доктрини та світських наук.

Церква відкривається світу, пропонуючи свій внесок і приймаючи те добре, що походить від нього.

Місія Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів полягає в тому, щоб допомагати всім Божим дітям прийти до Ісуса Христа через вивчення Його євангелії, укладання і дотримання завітів з Богом, а також через практику христоподібної любові та служіння.

Члени Церкви допомагають окремим людям і сім’ям виконувати заповідь любити Бога та ближніх. Вони роблять це, живучи за євангелією Ісуса Христа, піклуючись про тих, хто потребує допомоги, запрошуючи всіх прийняти євангелію, а також об’єднують сім’ї через сімейну історію та роботу в храмі.

Ця стаття була написана італійською мовою та опублікована на сайті fedeincristo.it

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]