атеїст повернувся до церкви

ПОЧАТОК СУМНІВІВ

«Я знаю, що Церква істинна, що Джозеф Сміт – пророк, і що Книга Мормона – це Слово Боже».

Більше 25 років я промовляв ці священні слова тисячі разів. І ось, якимось чином я опинився в кабінеті мого президента колу, почуваючи себе розгубленим і зневіреним, ставлячи під сумнів все, що раніше «знав» як істину. Мій президент колу був розумною та чесною людиною, але коли я прийшов до нього за порадою щодо різних питань церковної історії, я швидко зрозумів, що історія не є його сильною стороною.

Іншими словами, замість того, щоб відповісти на мої питання і допомогти мені розібратися з моїми сумнівами, президент колу висловив повний віри оптимізм. Він поділився своїм свідченням, порадив мені залишатися близько до Бога і закликав мене продовжувати читати й молитися. Така порада в стилі «дотримуйся основ» може здатися доречною та достатньою для когось, але для мене, в момент гострої кризи віри, цього було недосить. Я перебував на нижньому духовному щаблі, я відчував себе вразливим і зневіреним. Я пам’ятаю, що оцінив його щирість, але також відчув себе пригніченим і наляканим. Я був сповнений сумнівів і потребував додаткової допомоги – допомоги, яку, на жаль, він не зміг надати.

Тож я був людиною, яка сумнівається, таємним атеїстом, я відчував, що знаходжусь на шляху до відступництва. Внаслідок моїх величезних сумнівів, які я розвинув, прислухаючись до цинічних думок, я перестав молитися. Звичайно, я продовжував молитися з дружиною, тому що я не хотів завдавати їй болю, але щоразу, коли я молився, я відчував, що мої слова порожні, так само як і моє серце. У той час я просто прикидався. Церковні збори стали рутиною. Йти через силу, щоб виконувати своє покликання, було ще гірше. Я опинився абсолютне не при справах. Я відчував втому, біль, неспокій, злість і, що найгірше, я відчував, що ніхто в Церкві мене не розуміє.

ГОЛОС НАДІЇ

І ось одного разу, приблизно через рік після повного краху моєї віри, несподівана фраза раптом з’явилась в моїй голові. Вона прозвучала як голос, який чітко сказав: «Зв’яжися зі Стівеном Харпером». Кілька років тому доктор Харпер був моїм професором в Університеті Бригама Янга, і він викладав у нас курс УЗ. Коли я почув цей голос, для мене це було дивно, тому що ці слова, здавалося, прийшли нізвідки.

Після цього чудесного випадку мій розум наповнився скептичними думками, на кшталт: «Не потрібно турбувати доктора Харпера», «Він занадто важливий і дуже зайнятий, щоб говорити з тобою» та «Швидше за все він не дасть тобі прямої відповіді». Але, подумавши про це більше, я вирішив написати своєму старому професору по електронній пошті, вказавши деякі з моїх проблем.

НАУКОВА ДЕФІБРИЛЯЦІЯ

Наступного дня я знайшов у папці “Вхідні” відповідь доктора Харпера. Коли я читав, я відчував не тільки його щиру любов, смиренність і чесність, а й його здатність відповісти на мої запитання. У своєму електронному листі доктор Харпер спочатку підтвердив декілька історичних фактів, а потім докладно виклав, що він особисто зрозумів з історичних записів. Він жодним чином не намагався змусити мене повірити, але запитав, чи готовий я переглянути свою початкову думку стосовно цих фактів. Чи припускав я найгірше стосовно персонажів та події в нашій історії? Якщо так, то чому?

Після ретельних роздумів я почав усвідомлювати, що на мої припущення сильно вплинули цинічні думки, які я читав в Інтернеті. Отже, я почав докладати свідомих зусиль, щоб переглянути свої припущення. Я став шукати більшої рівноваги в своїх дослідженнях, вивчаючи професійні думки церковних вчених, таких як доктор Харпер. Згодом, завдяки відновленим зусиллям в молитві і вивченні з вірою, моє серце пом’якшало, мій розум відкрився, Дух повернувся, і прийшло багато хороших відповідей.

Тепер, через багато років, я усвідомлюю, що трапилося зі мною в той поворотний момент моїх духовних пошуків. Замість того, щоб просто ділитися своїм свідченням, доктор Харпер дав мені те, що мені було потрібно найбільше: наукову дефібриляцію. Ця дефібриляція дала такий сильний шок моєму розумові і духу, що я зміг почати рухатися назад до віри. Я завжди буду вдячний за милостиву руку, яку мій Спаситель простягнув мені за допомогою мого улюбленого друга, доктора Стівена Харпера.

НА ЯКОМУ ЕТАПІ Я ПЕРЕБУВАЮ СЬОГОДНІ

Мої духовні пошуки були надзвичайно болючими, сповненими когнітивного дисонансу, самотності і навіть гніву. Моя віра вже не та, що була колись. Тепер я розумію, що моя нова віра, яка виглядає і відчувається зовсім по-іншому, будучи набагато ширшою і глибшою, не зможе повернутися в симпатичну коробочку, яка була у мене до кризи. Іноді я відчуваю себе самотнім в Церкві, де, здається, ніхто не бачив того, що бачив я, не знає того, що знаю я, або не розуміє глибини духовних шрамів, які є у мене. Але це нормально. Я буду продовжувати, встановлюючи контакт з іншими людьми, яких мучать сумніви, і з часом постараюся створити співтовариство вірних, які вижили після кризи віри.

ПОРАДА ТА СВІДЧЕННЯ

Було написано багато прекрасних книг і статей про кризу віри і про те, як ми можемо допомогти собі і тим, кого любимо. Але замість того, щоб освітити деякі з цих порад, я просто закликаю вас, читачі, звернутись до когось в вашому житті, хто зазнав сильних сумнівів. Якщо ви нікого не знаєте або боїтеся запитати, зв’яжіться зі мною. Я можу познайомити вас зі зростаючою спільнотою вірних, що вижили, та іншими корисними ресурсами. І, якщо ви особисто не страждаєте від сумнівів, але хотіли б отримати більше інформації, щоб допомогти близькій людині, будь ласка, зв’яжіться зі мною.

Я хотів би поділитися своїм свідченням про те, що наш люблячий Небесний Батько дозволяє нам зазнавати труднощів на власному досвіді. Він створив цей світ і нас таким чином, щоб страждання були частиною нашого життя. Будь ласка, пам’ятайте, що хоча нам заповідано не сумніватися (Мормон 9:27), сумніви є природною частиною життя, і ми не повинні відчувати страх і сором через це. Продовжуйте сподіватися! Тому що з часом, коли віра замінить собою сумніви і «слабке стане сильним» (Етер 12:27), ми матимемо більше співчуття і ми зможемо краще «зміцнювати» інших (Луки 22:32).

З великою любов’ю,

Лео Вінегар

Ця стаття була написана Leo Winegar та опублікована на ldsliving.com під назвою «How an Atheist Came Back to the Church and Found Peace Despite Doubt»

Українська © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту mormon.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]
Авторское право © 2019 Faith.in.ua. Все права защищены.
Этот сайт действует независимо от Церкви Иисуса Христа Святых последних дней (иногда называемой «мормонской Церковью»). Выраженное здесь мнение не всегда отражает позицию Церкви. Точка зрения отдельных людей является их личной ответственностью и не всегда отражает позицию Церкви. Чтобы ознакомиться с официальной позицией Церкви, посетите сайты LDS.org или Mormon.org.

Pin It on Pinterest