атеїст повернувся до церкви

ПОЧАТОК СУМНІВІВ

«Я знаю, що Церква істинна, що Джозеф Сміт – пророк, і що Книга Мормона – це Слово Боже».

Більше 25 років я промовляв ці священні слова тисячі разів. І ось, якимось чином я опинився в кабінеті мого президента колу, почуваючи себе розгубленим і зневіреним, ставлячи під сумнів все, що раніше «знав» як істину. Мій президент колу був розумною та чесною людиною, але коли я прийшов до нього за порадою щодо різних питань церковної історії, я швидко зрозумів, що історія не є його сильною стороною.

Іншими словами, замість того, щоб відповісти на мої питання і допомогти мені розібратися з моїми сумнівами, президент колу висловив повний віри оптимізм. Він поділився своїм свідченням, порадив мені залишатися близько до Бога і закликав мене продовжувати читати й молитися. Така порада в стилі «дотримуйся основ» може здатися доречною та достатньою для когось, але для мене, в момент гострої кризи віри, цього було недосить. Я перебував на нижньому духовному щаблі, я відчував себе вразливим і зневіреним. Я пам’ятаю, що оцінив його щирість, але також відчув себе пригніченим і наляканим. Я був сповнений сумнівів і потребував додаткової допомоги – допомоги, яку, на жаль, він не зміг надати.

Тож я був людиною, яка сумнівається, таємним атеїстом, я відчував, що знаходжусь на шляху до відступництва. Внаслідок моїх величезних сумнівів, які я розвинув, прислухаючись до цинічних думок, я перестав молитися. Звичайно, я продовжував молитися з дружиною, тому що я не хотів завдавати їй болю, але щоразу, коли я молився, я відчував, що мої слова порожні, так само як і моє серце. У той час я просто прикидався. Церковні збори стали рутиною. Йти через силу, щоб виконувати своє покликання, було ще гірше. Я опинився абсолютне не при справах. Я відчував втому, біль, неспокій, злість і, що найгірше, я відчував, що ніхто в Церкві мене не розуміє.

ГОЛОС НАДІЇ

І ось одного разу, приблизно через рік після повного краху моєї віри, несподівана фраза раптом з’явилась в моїй голові. Вона прозвучала як голос, який чітко сказав: «Зв’яжися зі Стівеном Харпером». Кілька років тому доктор Харпер був моїм професором в Університеті Бригама Янга, і він викладав у нас курс УЗ. Коли я почув цей голос, для мене це було дивно, тому що ці слова, здавалося, прийшли нізвідки.

Після цього чудесного випадку мій розум наповнився скептичними думками, на кшталт: «Не потрібно турбувати доктора Харпера», «Він занадто важливий і дуже зайнятий, щоб говорити з тобою» та «Швидше за все він не дасть тобі прямої відповіді». Але, подумавши про це більше, я вирішив написати своєму старому професору по електронній пошті, вказавши деякі з моїх проблем.

НАУКОВА ДЕФІБРИЛЯЦІЯ

Наступного дня я знайшов у папці “Вхідні” відповідь доктора Харпера. Коли я читав, я відчував не тільки його щиру любов, смиренність і чесність, а й його здатність відповісти на мої запитання. У своєму електронному листі доктор Харпер спочатку підтвердив декілька історичних фактів, а потім докладно виклав, що він особисто зрозумів з історичних записів. Він жодним чином не намагався змусити мене повірити, але запитав, чи готовий я переглянути свою початкову думку стосовно цих фактів. Чи припускав я найгірше стосовно персонажів та події в нашій історії? Якщо так, то чому?

Після ретельних роздумів я почав усвідомлювати, що на мої припущення сильно вплинули цинічні думки, які я читав в Інтернеті. Отже, я почав докладати свідомих зусиль, щоб переглянути свої припущення. Я став шукати більшої рівноваги в своїх дослідженнях, вивчаючи професійні думки церковних вчених, таких як доктор Харпер. Згодом, завдяки відновленим зусиллям в молитві і вивченні з вірою, моє серце пом’якшало, мій розум відкрився, Дух повернувся, і прийшло багато хороших відповідей.

Тепер, через багато років, я усвідомлюю, що трапилося зі мною в той поворотний момент моїх духовних пошуків. Замість того, щоб просто ділитися своїм свідченням, доктор Харпер дав мені те, що мені було потрібно найбільше: наукову дефібриляцію. Ця дефібриляція дала такий сильний шок моєму розумові і духу, що я зміг почати рухатися назад до віри. Я завжди буду вдячний за милостиву руку, яку мій Спаситель простягнув мені за допомогою мого улюбленого друга, доктора Стівена Харпера.

НА ЯКОМУ ЕТАПІ Я ПЕРЕБУВАЮ СЬОГОДНІ

Мої духовні пошуки були надзвичайно болючими, сповненими когнітивного дисонансу, самотності і навіть гніву. Моя віра вже не та, що була колись. Тепер я розумію, що моя нова віра, яка виглядає і відчувається зовсім по-іншому, будучи набагато ширшою і глибшою, не зможе повернутися в симпатичну коробочку, яка була у мене до кризи. Іноді я відчуваю себе самотнім в Церкві, де, здається, ніхто не бачив того, що бачив я, не знає того, що знаю я, або не розуміє глибини духовних шрамів, які є у мене. Але це нормально. Я буду продовжувати, встановлюючи контакт з іншими людьми, яких мучать сумніви, і з часом постараюся створити співтовариство вірних, які вижили після кризи віри.

ПОРАДА ТА СВІДЧЕННЯ

Було написано багато прекрасних книг і статей про кризу віри і про те, як ми можемо допомогти собі і тим, кого любимо. Але замість того, щоб освітити деякі з цих порад, я просто закликаю вас, читачі, звернутись до когось в вашому житті, хто зазнав сильних сумнівів. Якщо ви нікого не знаєте або боїтеся запитати, зв’яжіться зі мною. Я можу познайомити вас зі зростаючою спільнотою вірних, що вижили, та іншими корисними ресурсами. І, якщо ви особисто не страждаєте від сумнівів, але хотіли б отримати більше інформації, щоб допомогти близькій людині, будь ласка, зв’яжіться зі мною.

Я хотів би поділитися своїм свідченням про те, що наш люблячий Небесний Батько дозволяє нам зазнавати труднощів на власному досвіді. Він створив цей світ і нас таким чином, щоб страждання були частиною нашого життя. Будь ласка, пам’ятайте, що хоча нам заповідано не сумніватися (Мормон 9:27), сумніви є природною частиною життя, і ми не повинні відчувати страх і сором через це. Продовжуйте сподіватися! Тому що з часом, коли віра замінить собою сумніви і «слабке стане сильним» (Етер 12:27), ми матимемо більше співчуття і ми зможемо краще «зміцнювати» інших (Луки 22:32).

З великою любов’ю,

Лео Вінегар

Ця стаття була написана Leo Winegar та опублікована на ldsliving.com під назвою «How an Atheist Came Back to the Church and Found Peace Despite Doubt»

Українська © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]