бурі в житті

В житті багато бур. Бур, які нам потрібно навчитися долати. Останнім часом складається враження, що життєві бурі стають все сильнішими. Може навіть здатися, що їм не видно кінця. Але Писання вчать нас, що завдяки Христу в будь-який бурі знайдеться полегшення.

ЖИТТЄВІ БУРІ

Крокуючи життям, всі ми переживаємо різні бурі. Іноді буря схожа на легкі бризки. Щоденні випробування, які засмучують, але керовані. Іноді це сильна буря. Випробування страшні, суворі й руйнівні. А іноді це ураган. Такий різновид бурі похмурий та незрозумілий. Вітер такий сильний, що ваш човен відносить в море. Такі бурі змінюють життя.

ПИСАННЯ ГОВОРЯТЬ НАМ…

У 4 розділі Євангелія від Марка розповідається, як Господь ходив з апостолами на рибальському човні по Галілейському морю.

37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

38 А Він спав на кормі на подушці… І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?

39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала.

40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

У цьому уривку є багато такого, що може сподобатися, і з чого ми можемо дечого навчитися. Давайте почнемо.

ХРИСТОС БУВ ТАМ

Часто, коли я переживаю свої особисті бурі, я відчуваю, що відомий дитячий гімн «Молитва дитини» ніби про мене. У ньому є такі слова:

Батьку, чи справді Ти в височині

Чуєш молитву й відповідь даєш мені.

Я звертаюся до мого Небесного Батька й питаю: «Батько, Ти справді там? Ти чуєш мою молитву?» Іноді може здаватися, що наші молитви не були почуті або на них не відповіли. Але це не означає, що Небесний Батько не знаходиться поруч, проливаючи сльози разом з нами.

Якщо ми звернемося до цієї історії, ми дізнаємося, що Христос був в човні під час бурі. У своєму виступі на Генеральній конференції в жовтні 1999 року «Первосвященик майбутнього доброго», Джеффрі Р. Холланд сказав: «Я свідчу про любов Бога і про силу Спасителя, здатну приборкати бурю. Завжди пам’ятайте, що в тій біблійній оповіді Христос теж був там, серед вод, з зовсім ще молодими, недосвідченими і дуже наляканими учнями». Він був на тому самому човні, що й апостоли, перебуваючи серед бурхливих хвиль разом з ними. Хоча Він не завжди був на виду у апостолів, тому що Він знаходився на іншій частині човна, але Він весь час був у човні.

Як згадувалося у вірші 38, Христос спав у човні під час бурі. Христос, напевно, знав, що буря нікому не зашкодить, і заспокоїв бурю заради апостолів. Христос не думав, що вони будуть знищені бурею, але через те, що ВОНИ думали, що будуть знищені, Він заспокоїв її. Нам може здаватися, ніби деякі життєві випробування знищать нас. Коли ми досягаємо дна, і здається, що кожне вікно і двері закриті, Господь знає, що ця буря не знищить нас. І Він забезпечить спокій під час бурі, тому що Він любить нас.

УЧИТЕЛЮ, ЧИ ТОБІ БАЙДУЖЕ, ЩО МИ ГИНЕМО?

Я впевнена, що коли почалася буря, у апостолів була віра у власні сили. Ці апостоли були досвідченими рибалками. Риболовля була їхнім джерелом існування. Вони провели незліченну кількість годин в морі. Вони мали знати, що коли приходить буря, вона починається швидко. Я можу уявити, як хвилі ставали більше, але також ставав більшим й їхній страх за свої життя. Але там був Христос. Чому вони так боялися?

Ці апостоли були свідками багатьох чудес, здійснених Христом. Як вони могли забути? Вони повинні були знати, що Він може заспокоїти бурю, чи не так?

Я розумію, що коли ми переживаємо життєві бурі, ми часто забуваємо про сили Небес. Я знаю, що я теж забуваю про свою здатність бути терплячою до Небес. Але, можливо, як для апостолів в Галілейському морі, пробудження їхньої віри, в кінцевому підсумку, було важливішим, ніж заспокоєння моря. Можливість долати ці бурі і розсікати хвилі разом з Господом, який на нашому боці, – це, в кінцевому підсумку, досвід, який зміцнює наші свідчення.

Ми маємо вірити, що Бог життя та любові почав заспокоювати вітри і хвилі цієї бурі. Ми повинні мати надію на Христа. Сам Він так і робив, навіть в ті похмурі години в Гефсиманії і на Голгофі, продовжуючи довіряти тому самому Богові, який, як Йому на мить здалося, забув Його.

МИ ВСІ ПЕРЕЖИВАЄМО БУРІ

Ми знаємо, що це не єдина буря, яку вони переживають в Новому Завіті. Апостоли переживають ще одну бурю в розділі 14 від Марка. Чому ці люди, які були ближче всіх до Христа, все ще переживали бурі?

Якими б праведними ми не були, ми всі переживаємо життєві бурі. Навіть пророки і апостоли не виняток. Ми маємо пам’ятати, що наша віра не позбавляє нас ймовірності отримання досвіду випробувань. Важкі тягарі будуть зустрічатися на нашому шляху, незважаючи ні на що. Але ЗАВДЯКИ нашій вірі, подорож стане можливою.

І знову, в своєму виступі «Первосвященик майбутнього доброго», Джеффрі Р. Холланд сказав:

«Лише той, Хто боровся з тими зловісними хвилями, має право сказати нам – як і морю – «Заспокойтесь». Лише той, Хто прийняв на Себе весь тягар такого випробування, має право сказати нам: «будьте відважні». Така порада – не просто підбадьорливі балачки про силу позитивного мислення, хоча позитивного мислення часто бракує в цьому світі. Ні, Христос знає як ніхто інший, що життєві випробування бувають дуже суворими, і якщо ми приймаємо їхній виклик, це означає, що ми не дріб’язкові люди».

Ця стаття була написана англійською мовою Меді Уїкхем та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Мартиненко Тамари.

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту mormon.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]

Pin It on Pinterest