Я їм піцу і картоплю фрі досить часто, тож не дуже дивуюся, коли хтось запитує: «Коли у тебе буде дитина?» Ну, вибачте, друзі. Мій живіт як у вагітної, але він від їжі. Знову.

По правді кажучи, мене дуже багато разів запитували, коли у нас з чоловіком будуть діти – і, хоча за цим питанням немає злих намірів, це набридає. По-перше, це нікого не стосується, окрім мене і мого чоловіка, а по-друге, а якщо я не зможу мати дітей?

ЦЕ НІКОГО НЕ СТОСУЄТЬСЯ

Кілька років тому, задовго до того, як я взагалі почала замислюватися про дітей, Старійшина Ніл Л. Андерсен сказав:

Рішення, коли народжувати дітей і скільки їх має бути, приймаються приватно між чоловіком, дружиною та Господом. Ці рішення є священними—рішеннями, які повинні прийматися зі щирою молитвою і втілюватися з великою вірою.

Дозвольте мені сказати голосніше для людей, що сидять в задніх рядах: це рішення ОСОБИСТЕ. Він не сказав: «Рішення мати дітей – це питання, яке стосується вас, вашого чоловіка, Бога і тієї жінки, з якою ви познайомилися в приході три тижні тому». Це неймовірно особисте рішення, і до нього слід ставитися з повагою. Я й не подумала б запитувати когось: «Ну, і скільки ви заробляєте?», але чомусь ми іноді ставимо дуже особисте питання «Коли у тебе будуть діти?» так, ніби його мають право обговорювати всі, кому не ліньки.

Як і в висловлюванні Старійшини Андерсена, в Довіднику 2: Керування Церквою йдеться: (стаття «Контроль народжуваності»):

«Рішення про те, скільки й коли мати дітей, є дуже інтимним і приватним справою та має залишатися між подружньою парою і Господом. Члени Церкви не повинні судити одне одного у цій справі» (курсив додано).

Я особливо люблю останній рядок – члени Церкви не повинні судити чужі рішення щодо того, коли або скільки їм мати дітей. (Для довідки, це означає, що ми не повинні судити того, хто вирішив не мати дітей взагалі, але також це означає, що ми не повинні судити того, хто вирішив мати багато дітей. Незалежно від того, 15 дітей у когось або ж немає зовсім, не наша це справа – судити.)

МОЯ ІСТОРІЯ

Перш ніж продовжити, дозвольте мені розповісти вам трохи про те, чому ця тема так важлива для мене. Ми з чоловіком одружені вже три з половиною роки. Весь цей час ми молилися про те, щоб дізнатися, коли нам заводити дітей. І знаєте що? Ми ніколи не відчували, що це той самий час. У нас ніколи не було жодних духовних спонукань щодо того, що ми повинні завести дітей, – і ніякого бажання.

За час нашого шлюбу у мене було багато проблем зі здоров’ям. Іноді я відчуваю, що ледве можу піклуватися про себе, не кажучи вже про дитину (хоча я твердо вірю, що Небесний Батько дозволив би мені піклуватися про дітей, якби це було в Його плані для мене прямо зараз). Навіть незважаючи на проблеми зі здоров’ям, які тисячі разів ставили мене на коліна, і на те, як сильно вони впливають на моє фізичне та емоційне здоров’я, я відчувала себе невдахою через те, що не хочу дітей.

Коли в сім’ях моїх друзів почали з’являтися діти, я розповіла мамі про своє занепокоєння з приводу відсутності бажання мати дітей. Я хвилювалася, що підводжу Небесного Батька і не роблю того, що Він хоче, щоб я робила; я вважала себе егоїстичною й легковажною. На щастя, відповідь моєї доброї матері заспокоїла мої страхи: «Якщо ти ще не хочеш їх мати, просто для цього ще не настав час».

Її відповідь допомогла мені зрозуміти, що час, який вибирає для нас Небесний Батько, не завжди збігається з нашим вибором часу. Я помилково думала, що хороші Святі Останніх Днів одружуються і вже через рік-другий заводять дітей. Але євангелія не настільки шаблонна – у кожної людини свій шлях. Я, звичайно, не очікувала того, що проживши майже чотири роки в шлюбі, я все ще не буду відчувати ніякого тиску з боку Небесного Батька щодо того, щоб завести дітей. Але Небесний Батько прекрасно знає мене і мого чоловіка – Він знає, коли для нас прийде відповідний час. Він також знає кожну ненароджену дитину і час їхнього народження. Він допоможе нам, потенційним батькам, зрозуміти – якщо ми прагнемо виконувати Його волю – коли настав відповідний час збільшити нашу сім’ю.

НЕ ПРИПУСКАЙТЕ

Разом з тим, одне з найбільших випробувань для мене – це знати, що через те, що у нас немає дітей, люди припускають, що я щосили намагаюся завагітніти. (Можливо, це звучить параноїдально, але, повірте мені, кілька людей дали мені зрозуміти, що вони так думають.) Можливо, я буду щосили намагатися завагітніти, не знаю – бо ми навіть не намагалися. За моїми спостереженнями, схоже, що люди за замовчуванням схиляються до думки, що «О, у них немає дітей – у них, мабуть, проблеми з фертильністю», але насправді, можливо, відсутність дітей у них є навмисною.

А з іншого боку, я чула це від тих, у кого є протилежна проблема – люди припускають, що, оскільки у пари немає дітей, вони просто не намагаються, хоча насправді це дуже далеко від правди. Коли знову і знову запитують: «А коли у вас з’являться діти?», це як ніж у серце для тих, хто мріє стати батьками.

Позаштатний автор Кім Крістенсен кілька років тому написала статтю під назвою «Проблема з фразою ‘Скільки ви хочете мати дітей?’». Вона говорила з кількома жінками, що страждають від неплідності, про те, що вони переживали, коли їм ставили це питання. Їхні відповіді розбивали мені серце. Одна жінка говорила:

«Я відчуваю укол в серце, а потім відповідаю: ‘Що ж, якби у мене був вибір, я завела б цілий виводок з 10 діточок. Але нам дуже пощастить, якщо ми зможемо мати хоча б одну’».

Ще одна жінка поділилася тим, які припущення робили люди про її здатність мати дітей:

«Чомусь, якщо ви є прийомною мамою, люди думають, що робити припущення про те, чому ми усиновили дітей – це нормально. Вони думають, що знають щось про мою здатність мати дітей, але вони не знають. Вони часто припускають, що наше рішення усиновити дітей – це другосортний вибір, тоді як насправді я вибрала усиновлення замість того, щоб займатися лікуванням неплідності. Для мене це був ідеальний вибір. Також я є мамою ангела, у якої одна дитина на небесах, і я завжди переживаю через питання ‘Скільки у вас дітей?’. Сказати чотири – я буду відчувати себе зрадницею, але сказати п’ять – ця відповідь зіб’є людей з пантелику. Я навчилася говорити ‘Чотири плюс ангел’, чим завжди вношу трохи незручності в розмову, але при цьому відчуваю себе щирою і вірною».

Основна ідея така: не робіть припущень про те, чому у людей немає дітей. Якщо навіть вони одружені якийсь час, це нічого не означає – вони можуть безуспішно намагатися завести дітей або взагалі не намагатися. Будьте делікатні і усвідомте, що їхнє рішення мати дітей чи ні – це діалог, який правильно вести тільки між ними й Господом.

МИ ВСІ ЦІННІ – З ДІТЬМИ АБО БЕЗ

Колишній президент Товариства молодих жінок, неймовірна жінка, Ардет Дж. Кепп зі своїм чоловіком не могли мати дітей. Деякий час їй було дуже боляче, і вона написала про цей досвід:

«Деякі з вас роками відчувають страждання і тривогу, пов’язані з бездітністю, перш ніж скажуть: «Життя моє стало бридке для моєї душі» (Йов 10:1), думаючи, що якщо у вас немає дітей, ви не зможете виповнити міру свого створення. І якщо ви не виповнюєте міру свого створення, ви можете сказати собі: що може бути важливіше?

Я завжди буду пам’ятати той день, коли хлопчик, що недавно оселився по сусідству, постукав у наші двері і запитав, чи вийдуть наші діти гуляти. Я в тисячний раз пояснила йому, як і іншим молодим і літнім людям, що у нас немає дітей. На невинному обличчі хлопчика з’явився спантеличений вираз, і він поставив питання, яке я не наважувалася висловити словами: ‘Якщо ти не мати, то хто ти?’»

В мої найпохмуріші моменти я думала, може бути, я нікчемна, якщо у мене немає дітей (і, чесно кажучи, іноді я відчувала, що я їх не хочу). Але хоча діти й є прекрасним і чудовим благословенням, вони все ж не визначають того, чого ми варті як особистості. Сестра Кепп пояснила:

«У нас з чоловіком наразі немає дітей. Наші благословення в цьому питанні були відкладені. Але будьте впевнені, ми і зараз є сім’єю. Наша сім’я була заснована владою Божою в той самий час, коли ми стали на коліна біля вівтаря у храмі. Наявність дітей показує, що сім’я зростає. Коли чоловік і жінка одружуються, вони відразу стають сім’єю і залишаються сім’єю навіть за умовами тимчасової відсутності дітей».

Якщо у вас ще не було дітей або ж ви намагаєтеся завагітніти, будь ласка, знайте, що ви – улюблене дитя Боже, яке є цінним і важливим. Вас не визначає статус батьків (або навіть сімейний стан). Небесний Батько любить нас як особистостей! В одному з моїх улюблених виступів всіх часів Президент Томас С. Монсон нагадав нам:

«Мої дорогі сестри, ваш Небесний Батько любить вас – кожну з вас. Та любов ніколи не змінюється. На неї не впливає ваша зовнішність, ваше майно або кількість грошей, яку ви маєте на банківському рахунку. Її не змінюють ваші таланти чи здібності. Просто вона є. Вона відкрита для вас, коли вам сумно чи радісно, коли ви відчуваєте розпач або безнадію. Божа любов відкрита для вас незалежно від того, чи, на вашу думку, ви заслуговуєте на неї, чи ні. Вона просто завжди є».

Бог любить нас незалежно від того, збільшили ми кількість членів своєї сім’ї чи ні. Тому, будь ласка, не питайте мене, коли у мене будуть діти, тому що насправді це не має значення ні для кого, крім мене, мого чоловіка та Бога. І, чесно кажучи, все, що дійсно має значення в цьому житті, – це те, що ми прагнемо виконувати Його волю.

Все інше – просто деталі.

Ця стаття написана англійською мовою Емі Кейм та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту mormon.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]

Pin It on Pinterest