Життя діяльне, прекрасне, а іноді й важке! Так і має бути. Чи можна відчувати «радість в Господі», почуваючи себе пригніченим або розчарованим? Я б сказала, так! За ці роки я засвоїла кілька уроків, які навчили мене тому, як знаходити радість в Господі.

1. ДІЗНАЙТЕСЯ, ЯКА МЕТА У ГОСПОДА Є ДЛЯ ВАС

Ви більше, ніж просто звичайні люди. У вас є божественна природа і мета, яка унікальним чином підходить вам. У більшості випадків Господня мета для вас може здатися звичайною, наприклад, церковне покликання, духовне спонукання або нова особиста або сімейна роль. Однак ці маленькі й прості справи об’єднуються в більш великий план Господа для вас.

Легко порівнювати себе з іншими. Завжди знайдеться хтось, хто виглядає так, ніби у нього є все або він важливіший за нас. Але ми часто забуваємо, що їхня мета відрізняється від нашої мети. Коли ми намагаємося жити відповідно до того, хто ми є насправді – коли ми розуміємо і цінуємо Божі дари і таланти, які є унікальними для нас як особистостей, – тоді ми дійсно можемо відчувати радість.

В Євангелії від Івана 17:4 ми читаємо, що Спаситель молився Небесному Батькові, кажучи: «Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати». Ісус показав нам, як знайти та закінчити роботу, яку Небесний Батько нам дав. Наші обставини і те, як ми виконуємо свої божественні цілі, будуть відрізнятися від обставин інших людей, і це нормально!

2. ЗНАХОДЬТЕ РАДІСТЬ У СВОЇХ ОБСТАВИНАХ

Одним з ключів до отримання радості є визнання Божої руки в вашому житті, навіть у важкі моменти.

Легій вчив цій істині, коли жив в наметі в пустелі – все його багатство і його комфортний спосіб життя залишилися в Єрусалимі. Деякі з його дітей повстали; двоє з них навіть намагалися вбити його та їхнього вірного брата. І все ж Легій написав, що «люди є, щоб вони могли мати радість» (2 Нефій 2:25).

Одного разу, коли я в Товаристві допомоги міркувала про жінок, присутніх в кімнаті, я подивилася на своїх сестер – знаючи деякі їхні проблеми – і відчула їхню доброту, світло та силу. Вони вирішили знаходити в своєму житті те, за що вони можуть бути вдячні, і стали ближче до Бога – не всупереч, а завдяки своїм випробуванням. Одного разу я почула фразу «Радість – це не відсутність болю, а присутність Бога».

3. ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО РАДІСТЬ ПРИМНОЖУЄТЬСЯ

Нещодавно я прочитала історію про звичайну жінку, чия радість поширювалася від однієї людини до іншої. Історія почалася в переповненому автобусі в годину пік, у той час дня, коли люди відчувають себе втомленими і сварливими. Жінка сіла в автобус з важкими пакетами. Їй довелося стояти в проході, бо всі місця були зайняті:

«Біля проходу поруч з нею сиділа невисока дама зі звичайною зовнішністю, таких людей зазвичай не помічають. Вона підвела очі на жінку, і її обличчя освітилося посмішкою. «Я можу потримати ваші пакети? – запитала вона. – Так важко стояти, коли руки зайняті». Жінка сердито подивилася на неї  в замішанні та відвернула очі. Але коли вона знову повернулась, дама все ще посміхалася їй. Її лоб трохи розгладився, коли вона передавала пакети. «Вони дуже важкі, – сказала вона. – Там дві пари спеціально виготовлених туфель для мого кульгавого сина, а вони важать двадцять фунтів пара». Вона зробила паузу, і здавалося, їй було важко вимовити: «Дякую вам».

Почалася розмова, і під час неї вона посміхалася. Все її обличчя пом’якшало, а тіло розслабилося. Незабаром дама, що сиділа, вийшла з автобуса, а жінка сіла на її місце. Але вираз її обличчя вже змінився, і вона посміхнулася молодій студентці, яка стояла поруч. «Я можу потримати ваші книги? Важко тримати книги, коли вони так і шукають, щоб впасти».

Дівчина посміхнулася у відповідь, і коли вона віддавала свої книги, я почув, як вона запитала: «Я чула, ви говорили, що у вас є син, який ходить в школу Джефферсона? Я теж ходжу туди». Мені потрібно було виходити на наступній зупинці, але я представив, як ця посмішка подорожує по всьому Сан-Франциско. Я теж посміхався і більше не відчував себе втомленим» (Good Deeds: True Stories of Good Deeds, Charitable Acts, and Selfless Service [2003], 10).

Озирніться. Ви щодня можете поширювати радість навколо себе. Проста взаємодія з іншими людьми може зміцнити характер, віру і свідчення. Ви навмисно поширюєте радість, коли включаєте когось нового в своє коло друзів, вітаєте незнайомця, ввічливо розмовляєте з касиром на стажуванні, махаєте рукою, коли хтось підрізає вас на трасі, або обіймаєте молоду жінку в церкві і кажете їй, що вона просто прекрасна.

Чудо в тому, що радість примножується – і всі, з ким ви ділитеся нею, захочуть її поширити.

4. ШУКАЙТЕ БОГА В ЗВИЧАЙНОМУ І ПРОСТОМУ

Емілі Белль Фріман сказала: «Наш Бог – милосердний Бог. Він може посилати лагідні милості в звичайні моменти нашого життя відповідно до наших умов, придатних для конкретних моментів, з якими ми стикаємося. Якщо ми будемо спостерігати за ними, вони стануть чудесами серед звичайних деталей нашого життя. … Це дар – вчитися розпізнавати ці моменти …, розглядати великі справи, які відбуваються в звичайних деталях життя, як лагідні милості від Господа» (“If You Have Ever Wondered What a Tender Mercy Is… “Emily Belle Freeman blog, June 9 , 2013, emilybellefreeman.com).

Отже, для тих, хто відчуває себе пригніченим, пам’ятайте, що славний кінець вашого шляху завіту буде більше ніж компенсація нещасть, з якими ви стикалися в житті. І під час вашої іноді дуже неспокійної смертної подорожі, через випробування, страждання і прикрощі, ваша «душа в Господі буде радіти» (Псалом 34:9).

Ця стаття була написана англійськом мовою Мішель Крейг та опублікована на сайті churchofjesuschrist.org. Переклад Тамари Мартиненко.

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту mormon.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]

Pin It on Pinterest