символ щастя

Чотирнадцять років тому я служила на міні місії. Досі, коли я про це згадую, перше, що спадає мені на думку про цей час, це те, що саме в той період я вперше по справжньому усвідомила, що таке слухняність.

Я пам’ятаю, що в нашій квартирі висів аркуш паперу з великим смайликом під яким великими літерами було написано: “Я люблю бути слухняним!” Під час одного з перших навчань в напарництві ми з сестрою Джек вирішили, що ми будемо слухняними місіонерками: що ми будемо виходити з дому та повертатися вчасно, а також будемо намагатися дотримуватися всіх інших місіонерських правил. В нас було дуже багато роботи, кожного тижня ми мали зустрітися більше ніж з 20 людьми, які цікавились церквою або були новонаверненими.

Але було одне правило, якого нам було важко дотримуватись, і навіть іноді здавалось, що це несправедливе правило. Але коли ми проявили послух, ми побачили, що завдяки цьому ми маємо 90 зайвих хвилин для місіонерської роботи, а це на 1 або навіть 2 зустрічі в день більше! Тож, ми встигали робити більше.

Ми намагались завжди прислухатися до того, що підказує нам Дух, і на диво – як би не змінювались наші плани – кожного разу ми відчували, що знаходимось саме там, де маємо бути зараз. Нам часто здавалось, що Господь Сам веде нас за руку в цій роботі. Це було дивовижне відчуття!

Послух – перший закон Небес

Кожен з нас має вирішити для себе бути слухняним сином або дочкою Бога. Слухняність – це один з найважливіших принципів життя за Євангелією. Джозеф Ф. Сміт проголосив в жовтні 1873: “Послух – це перший закон Небес”. В Ученнях і Завітах 88:22 написано: “…той, хто не може дотримуватися закону целестіального царства, не може витримати целестіальну славу”.

А в 93 розділі, в одкровенні, яке пророк Джозеф Сміт отримав в травні 1833 року в Кіртланді, Господь проголосив: “А істина—це знання про все суще як воно є, і як воно було, і як воно буде; Дух істини є від Бога. І жодна людина не отримує повноти, якщо вона не дотримується Його заповідей. Той, хто дотримується Його заповідей, отримує істину і світло, доки він не прославиться в істині і не пізнає все”.

Яке чудове обіцяння: Той, хто дотримується Його заповідей, отримує істину і світло, доки він не прославиться в істині і не пізнає все.

Президент Томас С. Монсон сказав: “Ні вам, ні мені у цю епоху просвіти, коли повноту Євангелії вже відновлено, не потрібно плисти невідомими морями або подорожувати невідомими дорогами, щоб знайти істину. Люблячий Небесний Батько склав план нашої подорожі і дав надійного провідника, яким є послух. Знання про істину й відповіді на наші найважливіші запитання надходять до нас, коли ми послушні заповідям Божим”.

Іноді слухняність – це крок у прірву

Коли минулого року моє життя дуже різко змінилось і я мала переїхати в інше місто, мені довелося дуже швидко приймати рішення. Дуже часто, єдина Істота з якою я могла порадитись, був Небесний Батько. І знов, як і на міні місії, іноді я майже фізично відчувала, що Він веде мене за руку, і іноді зовсім не тим шляхом, яким я планувала іти. Іноді я відчувала, що маю робити дивні речі, які, як мені здавалось, ніяк не пов’язані з моєю метою, якої я хочу досягти. Дуже часто я отримувала відповіді, які не співпадали з моєю логікою. Останнім часом мені доводилось робити те, що я ніколи в житті не робила і не думала, що буду робити. Але я вже знала ціну послуху Небесному Батькові, тому робила навіть те, що мені було незручно, або те, задля чого мені доводилось переступати, як то кажуть, через себе.

Іноді це було наче крок у прірву. Ти не знаєш, що чекає тебе попереду, але знаєш, що маєш йти саме в цьому напрямку. Ти нічого не розумієш, і тобі навіть іноді страшно. Це все нагадувало мені епізод з фільму про Індіану Джонса, коли він шукав Святий Грааль. Щоб дістатися цього Граалю, йому треба було подолати величезну прірву, через яку не було ніякого мосту, але в підказках  було написано, що його зможе дістатися той, хто має віру. Тож він заплющив  очі і зробив крок у прірву… і… раптом, під ногами відчув тверду  поверхню, там був міст якого він не бачив, доки не зробив крок вперед. Так і я розуміла, що поки не зроблю крок у прірву, не зможу зрозуміти планів Бога стосовно мене, але іншого вибору в мене нема, якщо я хочу бути щасливою.

Щоб бути слухняним, потрібна віра

Хтось сказав, що віра – це довіра Богу навіть тоді, коли ти не розумієш Його планів.

Мені подобається висловлювання Дарлін Чек: “Послух Богу ніколи не приведе вас туди, де вам не захочеться бути.” Це дійсно так! Бо, якщо ми хочемо бути в найкращому місці, поруч з нашим Небесним Батьком, ми маємо бути слухняними тому, що Він нам говорить.

Старійшина Р. Конрад Шульц, Семидесятник, в своєму виступі “Покора з вірою” сказав: “Отже, ми знову повертаємося до теми слухняності. Ми маємо бути слухняними завжди. Це частина плану вічного щастя. Я не знаю іншого вчення, де приділялося б настільки важливе значення нашому процвітанню в цьому житті і в житті прийдешньому. Всі Писання навчають нас слухняності, і не було на Землі Апостола або Пророка, який би не навчав закону слухняності.

Іноді потрібно просто бути слухняним, навіть якщо ми не розуміємо причини того, що відбувається. Щоб бути слухняним, потрібна віра. Пророк Джозеф Сміт, навчаючи слухняності, говорив, що все, чого не зажадає Бог, буде правильно, хоча ми, можливо, лише набагато пізніше зрозуміємо причину того, що сталося ”.

Дух підкаже вам, що робити

Коли я знаходилась у Києві, в мене було своє бачення того, що мені треба робити в житті, але нічого не виходило. І коли я повністю довірилась Богові, Він повів мене шляхом, який здавався мені дуже дивним, але за своє життя я вже навчилась, що краще робити те, чого чекає від тебе Бог, навіть, якщо ти цього не розумієш, ніж опинитись у “череві кита”, як це сталося з Йоною. Але там, у Києві, у мене було дуже велике благословення: бувати в храмі майже кожного дня. Це допомагало мені завжди мати Духа Святого своїм напарником. І я бачу, що, коли я прислухаюсь до нього і роблю те, що він мені підказує, я завжди отримую саме те, що мені дійсно потрібне, навіть, якщо це не те, чого я очікую.

Старійшина Ніл Л. Андерсен казав: “Якщо ви хочете ясніше розуміти тихий, лагідний голос і вірити йому, то кращих ліків для цього, ніж більша слухняність, не існує. Ісус сказав Своїм учням: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” (Матвій 16:24).”

Президент Джеймс Е. Фауст, коли був другим радником у Першому Президентстві, запропонував просте рішення, як правильно обрати той голос, до якого слід дослухатися: “Слуха[йте] голос Духа і дослухайтеся до нього. Це старе, давнє рішення, навіть вічне, і воно може бути непопулярним у суспільстві, що завжди шукає чогось нового. Це рішення вимагає терпіння у світі, який вимагає миттєвого виконання бажань. Це рішення тихе, спокійне і непомітне у світі, зачарованому всім гучним, безперервним, швидко мінливим, надмірно яскравим і грубим. Це рішення вимагає вдумливості. … Це рішення вимагає, щоб ми жили вірою у світі, який керується тим, що бачить”.

Якщо ми діємо згідно з почуттями, що приходять до нас, то вчимося довіряти тому, що вони справді приходять від нашого Батька. Ми зростаємо у вмінні розпізнавати цей голос.

Президент Томас С. Монсон радив нам ніколи не зволікати, відчувши спонукання: “Ми спостерігаємо. Ми чекаємо. Ми слухаємо той тихий, лагідний голос. Коли він говорить, мудрі чоловіки і жінки дослухаються до нього. Ми не відкладаємо на потім те, що Дух спонукає нас робити ”.

Слухняність вимагає жертв, але приносить щастя

Я зрозуміла, що треба просто завжди і в усьому довіряти Небесному Батьку, навіть, якщо все виходить не так, як ти очікуєш. Якщо просто довіряти Йому, все вийде так, як буде найкраще саме для тебе. Навіть, якщо ти отримуєш зовсім не те, на що сподівався. Іноді, треба довіритися Богові і пожертвувати чимось незначним (але що здається зараз тобі дуже важливим), щоб отримати більше.

В 130 розділі в Ученнях і Завітах сказано: “Існує закон, нескасовно встановлений в небесах до заснування цього світу, на якому ґрунтуються всі благословення—І коли ми отримуємо якесь благословення від Бога, то це завдяки виконанню того закону, на якому воно ґрунтується.”

Іноді дуже важко зробити такий вибір, пожертвувати своїми звичками або бажаннями, бо ми не можемо осягнути ті величні благословення, які Батько підготував для нас. Але, якщо ми обираємо слідувати Його настановам, навіть не розуміючи, куди приведе цей шлях, ми будемо мати спокій на душі, і потрапимо саме туди, де нам дійсно буде добре, отримаємо те, що дійсно зробить нас щасливими.

“Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви” У.З 112:10.

Автор статті: Шепелєва Людмила

The following two tabs change content below.

Mila

Люблю євангелію і Церкву Ісуса Христа Святих останніх днів. Хочу, щоб усі могли відчути щастя, яке приносить євангелія. / Люблю евангелие и Церковь Иисуса Христа Святых последних дней. Хочу, чтобы все могли испытать счастье, которое приносит евангелие.

Pin It on Pinterest