Я пам’ятаю часи, коли я дуже хотіла, щоб певні речі відбувалися в моєму житті. Я відчувала, що це добре, але коли нічого не виходило, це збивало мене з пантелику, і я не розуміла, чому, якщо молишся з такою вірою, нічого не виходить. Однак я не усвідомлювала, що моє розуміння молитви і волі Бога відрізнялося від того, як Бог це розумів. Отже, в чому мета молитви і як нам з’ясувати для себе Божу волю?
Приклад з нашої історії
Коли ми думаємо про молитву, яка змінює волю Бога, приходить на розум один випадок з історії Церкви: Джозеф Сміт та 116 сторінок. Більшість з нас знайомі з частиною цієї історії, в якій фігурує Мартін Гарріс. Але це був такий самий досвід для Джозефа, як і для Мартіна. Джозеф питав Господа тричі, чи може Мартін взяти сторінки рукопису, і Господь, нарешті, сказав йому: «Гаразд, але…» Це було серйозне прохання. Чи змінила молитва Джозефа волю Бога? Бог задовольнив його прохання, хоча й сказав «ні» перші кілька разів.
Також є приклади з Книги Мормона. Пригадаймо молитви Еноша. Він дуже просив Господа, щоб записи Нефійців були збережені. І пророк Нефій в Книзі Геламана просив, щоб Господь послав голод, а потім дощ, що Він і зробив. Чому Господь задовольнив ці важливі прохання? Тому що вони збігалися з Божою волею або тому, що у цих братів було більше віри, ніж у нас? Що таке Божа воля і як нам її з’ясувати?
Що таке воля Бога?
Нещодавно я була присутня на конференції колу, де ми говорили про «Божу волю». Я подумала: «Що таке ‘воля’?» Після невеличкого дослідження я з’ясувала, що «воля» – це бажання або надія. Тож давайте перефразуємо наше питання: «Що таке Боже бажання або надія?» Я вірю, що Боже бажання або надія полягає в тому, щоб ми були щасливі і повернулися до Нього, довівши свою відданість і вірність, і стали краще і сильніше (див. Мойсей 1:39). Для мене це означає, що ми вже знаємо Божу волю щодо себе: бути щасливими і вчитися. Старійшина Крістофферсон каже так:
«Це Божа воля, щоб ми були вільними чоловіками і жінками, здатними піднятися до свого повного потенціалу як в матеріальному, так і в духовному, щоб ми були вільними від принизливих обмежень бідності і рабства гріха, щоб ми насолоджувалися самоповагою і незалежністю, щоб ми були підготовлені у всьому, аби приєднатися до Нього в Його Целестіальному царстві».
Можливо, ці слова зменшать наше розчарування від того, що ми не отримуємо відповідей, від того, що не можемо вирішити, наші це думки або спонукання Духа, або від того, що не можемо рухатися вперед, коли відчуваємо, що не знаємо, чого Бог хоче для нас. Насправді ці слова можуть кардинально змінити те, як і чому ми молимося.
Чому ми молимося?
Молитва – це не список бажань. Це не місце для марнословства або перелічування недоліків, навіть якщо ми іноді так до неї ставимося. Це має бути розмова – час узгодити нашу волю з Божою і поставити Йому свої питання. Ми це знаємо.
Тим не менш, багато хто з нас також знайомі з уривком з 2 Нефію 4:35, в якому говориться: «Так, я знаю, що Бог щедро дасть тому, хто попросить. Так, мій Бог дасть мені, якщо я проситиму те, що годиться… »
Зачекайте, тож мені потрібно не тільки з’ясувати Божу волю, але виявляється, Він дасть мені тільки те, з того, про що я прошу, що, в першу чергу, Він хоче для мене? Якось це дуже складно. Але якщо ми поглянемо ближче на мету молитви, можливо, ми зможемо краще розуміти, чому молитва – це дар, і як вона узгоджується з Божою волею. Старійшина Дж. Девн Корніш на конференції в жовтні 2011 року сказав:
«Маленькі діти, а також молодь і дорослі, будь ласка, вірте в те, як надзвичайно сильно ваш люблячий Небесний Батько бажає благословити вас. Але оскільки Він не буде забирати нашу свободу вибору, ми маємо попросити Його про допомогу. Це, як правило, відбувається у молитві. Молитва є одним з найцінніших дарів Бога людині».
Президент Айрінг додав в квітні 2015 року:
«Легше відчути належне благоговіння, коли стоїш на колінах зі схиленою головою, але можна відчути, що наближаєшся до Небесного Батька і під час менш формальної і навіть мовчазної молитви, з якою вам часто доведеться звертатися під час вашого служіння у священстві. Переважну частину звичайного дня ви оточені шумом і людьми. Бог чує ваші мовчазні молитви, але вам, можливо, треба буде навчитися не зважати на те, що відволікає, оскільки моменти, коли потрібен буде зв’язок з Богом, можуть наставати не лише тоді, коли навколо вас тиша.
Президент [Джозеф Ф.] Сміт запропонував, що вам потрібно буде молитися, аби Бог визнав ваше покликання служити Йому. Він уже знає про ваше покликання в усіх подробицях. Він покликав вас і, коли ви молитеся Йому про своє покликання, Він відкриє вам більше, щоб розширити ваші знання.»
Згідно з цими цитатами, молитва – це можливість для нас спілкуватися з Богом, вчитися довіряти Йому і визнати нашу потребу в Його баченні і проводі. Здебільшого це означає навчитися тому, як просити Бога вказати нам шлях, який Він бачить, а ми ні. Він завжди хоче нашого щастя й розвитку, тому, можливо, коли ми молимося, замість того, щоб питати: «Що Ти хочеш, щоб я зробив?», нам краще застосувати власну свободу вибору, приймаючи рішення, а потім запитати: «Чи зробить це рішення мене щасливим?» Ми можемо попросити Його підтвердити євангельські принципи нашим серцям і докласти більше зусиль поза наших молитов, щоб дізнатися про євангельський шлях: більш природним чином приводити наші бажання у відпрвідність з Божими.
Озираючись на Йосипа, Еноша та Нефія
Як все це стосується наших прикладів на початку? Хоча у Джозефа могло бути бажання віддячити своєму другові Мартіну або надати доказ Книги Мормона, Божим бажанням не було винагородити або навести докази Його євангелії. Його бажанням було навчити вірі і стійкості – навичкам, які б в кінцевому підсумку наблизили Джозефа і Мартіна до Бога і допомогли їм вчитися знаходити радість у своїй відданості. Бог знав, що найшвидший спосіб зробити це – не позичати рукопис. Але Він також цінує свободу вибору, тому дав дозвіл Джозефові чинити згідно його власної волі. Він не змінює Свою волю, але коли ми не хочемо прислухатися до неї, іноді Він дозволяє нам вчитися на досвіді нашої власної свободи вибору, що приносить нам або щастя або страждання.
З іншого боку, щодо прикладів Еноса і Нефія: обидва мали однаково глибоке бажання, як і їхній Небесний Батько – наблизити людей до Бога і нагадати їм про Його всезнання. Вони просили про те, що, як вони знали, буде заохочувати праведність і послух Богові, і не «просили на зле» про те, що б егоїстично потурало бажанням «тілесної людини».
Ми не можемо змінити Божу волю, та ми й не хочемо цього Коли ми вчимося думати про більшу картину, яка є в задумах нашого Батька на Небесах і і починаємо усвідомлювати, що Він знає, що призведе до нашого зростання, щастя й піднесення, наші бажання починають повільно змінюватися, щоб відповідати Його бажанням і те, про що ми молимося, теж зміниться. Це означає, що ми можемо з’ясувати, що відповіді на наші молитви частіше приходять так, як ми собі уявляли, оскільки ми не просимо про те, що на зле.
«Молитва – це божественний дар нашого Небесного Батька кожній душі. Подумайте про це: досконала Верховна Істота, особа, яка все знає, все бачить і все може, заохочує вас і мене, таких незначенних, як ми є, спілкуватися з Ним як з нашим Батьком. Знаючи, наскільки сильно ми потребуємо Його проводу, Він дає заповідь: «Молися вголос, а також у своєму серці; так, перед світом, а також таємно, прилюдно, а також на самоті.» – Річард Г. Скотт
Ця стаття була написана Jannalee Sandau та опублікована на ldsliving.com під назвою «Can Our Prayers Change God’s Will»
Українська © 2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чи існують сучасні пророки, як у Біблії? - 25 Березня, 2024
- Що таке храми членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і що ми там робимо? - 29 Лютого, 2024
- 13 Уложень віри: у що вірять члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і чому - 20 Лютого, 2024