Що ми маємо на увазі, коли кажемо: «Я відчуваю Дух»?

Цю фразу можна почути майже на всіх заходах, пов’язаних з Церквою: від перебування в стінах храмів, до посиденьок навколо багаття на молодіжній конференції. Стосовно цих слів є багато незрозумілого. Чому членам Церкви так важко з упевненістю визначати, коли вони відчувають Дух? Чому так багато членів Церкви по-різному описують те, що значить відчувати Дух? Чому деякі (в умовах однакового рівня праведності) відчувають Дух в різний час?

Що ми маємо на увазі, коли кажемо: «Я відчуваю Дух»?

ХТО ТАКИЙ ДУХ І ЯК ЙОГО ВІДЧУВАЮТЬ?

Святий Дух – третій член Божества. Він є особою з Духа, без тіла з плоті й кісток (див. УЗ 130:22). Його часто називають Духом, Святим Духом, Духом Божим, Духом Господнім або Утішителем.

Він «свідчить про Батька і Сина» (2 Нефій 31:18), а також відкриває [правду] і вчить «правді про все» (Мороній 10:5). Людина може отримати тверде свідчення про Небесного Батька і Ісуса Христа тільки силою Святого Духа. Його спілкування з вашим духом приносить набагато більшу впевненість, ніж будь-яке спілкування, яке ви можете отримати за допомогою своїх природних почуттів.

Як люди відчувають Святого Духа? Розглянемо деякі слова з Писань, що описують це поняття «відчувати Дух». Зігріваюче почуття, проникаюче глибоко в душу, відчуття, що ти про щось дізнаєшся, майже відчуваєш на смак, бачиш або чуєш, щось отримуєш, тобі щось відкривається. Коли в Писаннях зустрічається слово «відчувати», воно рідко використовується окремо, без інших слів: відчувати якесь ворушіння в душі, відчувати слова Бога, відчувати, що хочеться співати пісню викупительної любові.

Інші визначення слова «відчувати» можуть допомогти нам поглибити наше розуміння того, що Господь хотів би, щоб ми зрозуміли щодо взаємодії з Його Духом: «Знати, досліджувати шляхом пошуку або дотику, бути здатним до сприйняття, давати відчуття особливої фізичної якості від дотику, вважати себе перебуваючим в певному стані».

«Знати» – це, мабуть, найбільш доречне визначення. Читання Писань, схоже, свідчить про те, що ситуація, коли Святий Дух взаємодіє з нами, є набагато складнішою, ніж просто емоційне або навіть фізичне відчуття. Більшість англомовних людей використовує слово «відчувати» по-іншому. Найчастіше ми говоримо про те, що ми відчуваємо емоційний стан: сердимося, сумуємо і т. д., але в історіях з Писань, в яких мова йде про Духа, схоже, не йдеться про подібний тип почуттів. Можливо, було б правильніше розуміти фразу «відчувати Дух» в значенні «я знаю про Святого Духа».

ЩО ЩЕ МИ МОЖЕМО МАТИ НА УВАЗІ?

Дослідники вивчали мозок ченців та черниць. Незважаючи на відмінності у віруваннях та звичаях, мозок членів кожної групи реагує однаковим чином, коли та чи інша особа має «духовний досвід». Коли ми використовуємо більш загальний сенс слова «відчувати», ми, ймовірно, маємо на увазі почуття, які мають черниці та ченці, а також і всі релігійні люди. Чи є ці почуття поганими? Ні. Радість, любов і спокій приходять від Бога.

Однак отримання Святого Духа в якості свідка істини – це щось зовсім не схоже на ці почуття.

В чому взагалі різниця? Це як різниця між тим, знаємо ми людину або не знаємо.

Уявіть собі натовп жінок. Уявіть, що вас попросили описати вашу матір іншій людині, щоб вона змогла впізнати її в натовпі. Людині, яка шукає вашу матір за вашим описом, було б важко впізнати її, але для вас, сина або дочки, не було б жодної проблеми впізнати свою матір.

Якщо ми припускаємо, що відчувати Духа – це усвідомлювати або знати Святого Духа, тоді важко, якщо не неможливо, описати Його (або Його силу, вплив і т. д.) іншим, щоб вони могли впізнати Його серед натовпу інших почуттів або спонукань. У певному сенсі марно описувати різницю між тим, що світ визнає Богом, і тим, що член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів знає як Святого Духа.

ЯК ВІДЧУТТЯ ДУХУ МОЖНА ВВАЖАТИ ДОКАЗОМ?

«Ви не можете вважати особисті почуття або досвід основою для доказу», – кажуть нам більшість критиків або супротивників Церкви. «Це є дуже суб’єктивним і кінець-кінцем не по-біблійному. Сатана може прийти у формі ангела світла і обдурити ваше серце». Як і з багатьма іншими негативними настроями стосовно різних речей, існує стандартний набір уривків з Писань, які можуть використовуватися для нібито виправдання таких заяв.

Чи є якась цінність в цій критиці? Може бути. Можливо, нам слід поглянути на цю критику і запитати себе, чи не слід нам бути більш точними в виразах, коли ми кажемо, що відчуваємо Святого Духа.

Можливо, нам було б краще сказати: «Я відчував, як Святий Дух свідчить мені, що сказане ось таким братом є правдою» або «Я відчуваю, що Бог спілкується зі мною через Святого Духа». Можливо, нам ліньки пояснювати, що ми відчуваємо, коли кажемо: «Я відчуваю Святого Духа». Ми маємо на увазі, що присутність, силу або розум і волю Святого Духа можна відчувати одночасно.

Чи не буде нешанобливим сказати, що, оскільки ми знайомі зі Святим Духом, ми знаємо різницю між Ним і кимось ще, навіть якщо цей хтось прикидається Святим Духом?

Я згоден з критиками; почуття не є основою для свідчення. Однак духовний досвід – так. Звідки мені знати, що Книга Мормона істинна? Використовуючи терміни, пов’язані з духовністю, я б сказав, що Бог відкрив мені істинність силою Святого Духа. Більш типовими словами я б сказав, що Бог спілкувався зі мною, і одне з того, що Він сказав, це те, що Книга Мормона – це Його слово.

Не міняйте себе. Наш духовний досвід в Церкві – це щось більше, ніж та сцена з «Грінча».

Це більше, ніж просто почуття.

Наше свідчення про істинність відновленої євангелії повинно бути і дійсно є результатом того, що ми визнаємо і пізнаємо члена Божества.

І це дивовижно.

Ця стаття була написана англійською мовою Таннером Віллесом та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

 

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]