Свята Біблія – дійсно слово Боже. Це має бути цілком зрозуміло. Ми, члени Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, віримо в неї, вивчаємо її і прагнемо жити за її вченнями. Але, якщо ви знайомі з нашою релігією, ви вже знаєте, що ми, мормони, також віримо в додаткові Писання. Багатьом людям важко це прийняти.
Нажаль, багатьом людям, навіть нашим власним друзям, може здатися образливою сама думка про те, що Писань може бути більше, ніж те, що записано в Біблії. Теорія, про яку йдеться в цій статті, жодним чином не відкидає і не зменшує авторитет Біблії, так само, як поява Нового Завіту не принизила Старий Завіт. Навпаки, ця стаття оспівує ідею про те, що Бог говорив з іншими людьми, в різні часи, в різних місцях, що підтверджується і пояснюється тим, що вже записано.
1. Виняткове походження Біблії як слова Божого розуміється неправильно
Звідки взагалі виникла ідея про те, що Біблія є єдиним записаним словом Бога? Давайте звернемося до Об’явлення 22:18-19, яке часто цитується як доказ поняття, названого Sola Scriptura, такого собі кумедного визначення, пов’язаного з вірою в те, що Біблія має абсолютну, повну владу над словом Божим:
Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.
А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.
Ось вам і відповідь, чи не так! Тільки Біблія є словом Божим. Ось так, все ясно як день. Все дуже просто.
А може й ні. Просто вислухайте мене. Відкрийте Повторення Закону 4:2:
Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.
Повторення Закону знаходиться ближче до початку Старого Завіту. Об’явлення – остання книга Нового Завіту. Звернули увагу на схожість? Знову ж таки, ми отримуємо заповідь «не додавайте, не зменшайте». Якщо ми інтерпретуємо заповідь Мойсея нічого не додавати до Біблії так само, як ми тлумачимо текст Об’явлення, то кожна книга після Повторення Закону порушує слова цього Писання і тому недійсна. Але вони не є недійсними. Виникає дилема, вірно?
Альтернативне тлумачення
Ось воно: попередження Івана в Об’явленні стосується тільки книги Об’явлення
Попередження Мойсея стосується тільки книги Повторення Закону.
Справа в тому, що багато книг з Нового Завіту навіть не були написані до того моменту, коли Іван написав ці слова. Фактично, Свята Біблія, в тому вигляді, в якому ми її знаємо сьогодні, ще не була складена.
Отже, чи можна додати щось до книги Об’явлення Івана? Ні.
Чи є його слова обов’язковою заявою про те, що нових Писань більше не буде взагалі? Ні.
2. Сама Біблія говорить про інші книги подібні до Писань, які не включено до остаточної версії Біблії
Що ж, це насправді захоплююче. Перегляньте цей список посилань з Біблії (в основному зі Старого Завіту), в яких згадуються інші книги і пророки, слова яких не включено до Біблії:
- Книга воєн Господніх (Числа 21:14)
- Книга Праведного (Ісус Навин 10:13)
- Книга Діл Соломонових (1 Царств 11:41)
- Історія провидця Самуїла (1 Хронік 29:29)
- Історія прозорливця Гада (1 Хронік 29:29)
- Історія пророка Натана (1 Хронік 29:29; 2 Хронік 9:29)
- Пророцтва Ахійї (2 Хронік 9:29)
- Видіння прозорливця Єді (2 Хронік 9:29)
- Історія пророка Шемаї (2 Хронік 12:15)
- Записи Єгу (2 Хронік 20:34)
- Слова прозорливців (2 Хронік 33:18)
- Послання Павла до Коринтян, що передувало 1 до Коринтян (1 Коринтян 5:9)
- Можливо, більш раннє послання до Ефесян (Ефесян 3: 3)
- Лист до церкви в Лаодикії (Колоссян 4:16)
- Пророцтва Еноха, відомі Юді (Юда 1:14)
Причин, з яких ці книги не було включено до Біблії, багато. Звичайно, деякі з них не були знайдені. Деякі інші могли бути просто відкинуті або непомічені. Однак, одне підтверджується: були й інші пророки, які мали записи про свої пророцтва, і які жили в ту саму епоху, що й інші біблійні пророки, але їх не було внесено до групи з 66 книг, яку ми тепер називаємо Святою Біблією.
3. Сама Біблія пророкує про майбутніх пророків
Свята Біблія – це збірник окремих книг, написаних натхненними мужами Божими, багатьох з яких ми можемо сміливо назвати пророками (тобто Мойсей) або, принаймні, людьми, які пророкували, але були більш відомі як Апостоли (тобто Іван Богослов). Ґрунтуючись на цьому, давайте подивимось на деякі Писання, починаючи з Амоса 3:7:
Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.
Добре, тож найменше, що ми розуміємо з цього уривка це те, що Бог відкриває якісь речі пророкам. Насправді, пророки дуже важливі для Бога. Вони відкривають слова, наміри, попередження, заповіді та вчення Бога (тобто Біблію). Тепер давайте звернемося до Об’явлення 11:3 в якому йдеться про «останні дні» перед Другим Пришестям Христа:
І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
Сама Біблія пророкує про майбутніх пророків або, принаймні, про людей, які пророкують. Хіба існування майбутніх пророків не має на увазі однозначно, що є додаткова інформація, яку Бог хоче/захоче повідомити нам? Хіба це не означає однозначно, що є більше слова Божого, ніж тільки Біблія?
4. «Маю Я інших овець, які не з цієї кошари…»
Свята Біблія є свідченням взаємодії Христа з людьми стародавнього Близького Сходу. Але ви коли-небудь замислювалися, чи не відвідував Він ще когось? І якщо так, хіба не має сенсу те, що ці люди також записали б те, що вони пережили?
Ну… може, Він так і зробив.
В євангелії від Івана 10:14-16 Спаситель говорить (виділено автором):
Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
Отже, деякі речі з цих віршів здаються трохи незрозумілими. По-перше, вочевидь, ми насправді говоримо не про овець, ми говоримо про людей. По-друге, Христос згадує людей, які ще не чули Його голосу, і яких Він хоче привести до Своєї євангелії. Чудово! Але, як і всі Писання, цей розділ можна тлумачити по-різному. Ті, хто не з нашої віри, явно інтерпретують цей уривок інакше, ніж ми, але ми, мормони, вважаємо, що цей уривок стосується абсолютно інших народів, а не тих, які жили на Близькому Сході.
Хто?
Перегляньте цей цікавий уривок із Книги Мормона (КМ розповідає історію про те, як Христос відвідав жителів стародавньої Америки після Свого воскресіння):
І істинно кажу Я вам, що ви ті, про яких Я сказав: Інших овець Я маю, що не з цієї отари; їх також Я маю привести, і вони почують голос Мій; і буде одна отара і один пастир.
[Виділено автором] Але це ще не все. Навіть в Книзі Мормона Христос знову говорить:
І істинно, істинно кажу Я вам, що в Мене є інші вівці, які не з цієї землі, і не з землі Єрусалима, і не з якихось частин тієї землі, навколо якої Я священнослужив.
Бо ті, про кого Я кажу, ще не чули Мого голосу; і також ні в які часи Я не являв Себе їм.
Але Я отримав наказ від Батька, що Я мушу піти до них і що вони почують Мій голос і будуть причислені до Моїх овець, щоб могла бути одна отара й один пастир; отже, Я йду, щоб показати Себе їм.
І це залишає двері відчиненими (принаймні, для мормонів) для ще більшої кількості Писань, які ще будуть відкриті в майбутньому .
Ця стаття була написана англійською мовою Девідом Снеллом та опублікована на сайті mormonhub.com. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чи існують сучасні пророки, як у Біблії? - 25 Березня, 2024
- Що таке храми членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і що ми там робимо? - 29 Лютого, 2024
- 13 Уложень віри: у що вірять члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і чому - 20 Лютого, 2024