Чи є в Книзі Мормона помилки?

«І ось, якщо є недолік, то це помилка людська; тому, не засуджуйте діяння Бога»

Книга Мормона, титульна сторінка, видання 1830 року

Факти

В кінці титульної сторінки Книги Мормона, яка була переведена Джозефом Смітом, знаходиться досить інтригуюче застереження як для книги Священного Писання. “І ось, якщо й є недоліки, то це помилки людей; тому, не засуджуйте діяння Бога, щоб вас визнали незаплямованими біля судного престолу Христа.” [i]

Сама по собі Книга Мормона не є досконалим текстом, на чому часто наголошували навіть самі автори книги та ті, хто упорядковував її розділи. (1 Нефій 19: 6; Мормон 8:12, 16-17; Мормон 9:31; Етер 12: 23-25 ).

Хоча принципи Євангелії Ісуса Христа, що містяться в Книзі Мормона, залишаються незмінними, самого тексту торкнулися деякі проблеми і складності не тільки під час його первинного запису стародавніми пророками, але й під час перепису, друкарського набору та низки перевидань у пізніші часи.

Незважаючи на це, у 1841 році Уілфорд Вудрафф записав наступне: “Джозеф сказав, що Книга Мормона найбільш правильна з усіх книг на світі і є наріжним каменем нашої релігії, людина буде ближче до Бога, якщо буде твердо дотримуватись її вчень, ніж будь-якої іншої книги”.

Багато хто дивувався, як це може бути можливим, якщо в тексті допускалися ймовірні помилки на протязі всього існування книги. Вчений, член церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, Г’ю Ніблі відповів на це питання, наголошуючи на різниці між посланням Книги Мормона і “механічними деталями” її друку:

“Джозеф Сміт… проголосив, що [Книга Мормона] найбільш правильна з усіх книг на світі. Найбільш правильна в якому сенсі?… Що таке “правильна” книга? Книга з рівно відрізаними краями, в належній палітурці, з корисним алфавітним покажчиком, точно пронумерованими сторінками? Зовсім ні; все це – лише механічні деталі, так само, як знаки пунктуації, орфографія і навіть граматика – все те, через що критики Книги Мормона зчинили такий галас.”

Видається очевидним, що Книга Мормона – це “найбільш правильна з усіх книг на світі”, тому що людина буде ближча до Бога, твердо дотримуючись її заповідей, ніж будь-якої іншої книги.

В одкровенні, яке Пророк отримав в 1832 році, Господь пояснив, що члени Церкви “залишатимуться під цим засудженням, доки вони не покаються і не згадають новий завіт, саме Книгу Мормона і попередні заповіді, які Я дав їм, щоб не тільки говорити, але й чинити згідно з тим, що Я написав”. (Учення і Завіти 84:57)

Таким чином, “правильність” Книги Мормона, як і в інших книгах Священних Писань, не слід шукати в будь-якій удаваній механічній або мовній досконалості, але насамперед в її перетворюючій силі, яка змінює і направляє життя тих, хто слідують її вченням.

З іншого боку, ретельне вивчення рукописів і різних друкованих видань Книги Мормона допомагає читачам оцінити справжню цілісність її тексту. Цей вид наукового дослідження називається “критичним аналізом тексту”.

Робота з проведення “критичного аналізу тексту” Книги Мормона або розкриття історії тексту англомовної Книги Мормона виявилась особливо плідною областю наукових досліджень для вчених-Святих останніх днів. Ранні роботи, проведені вченими, відкрили двері для аналізу вибраних змін в англійській версії Книги Мормона протягом всього періоду її трансформації.

Роял Скаузен, професор лінгвістики та англійської мови Університету Бригама Янга, присвятивши роботі більше 25 років, випустив повноцінний багатотомний критичний аналіз тексту Книги Мормона.

Результатом роботи Скаузена стала публікація копій Оригінального та Друкарського рукописів Книги Мормона в 2001 році, його видання Книги Мормона 2009 року видавництва Yale University Press, чотирьох тисяч сторінок аналізу фактично кожного неграматичного варіанту тексту, і публікація фотографічного факсимільного видання Друкарського рукопису Книги Мормона у серії публікацій The Joseph Smith Papers.

Завдяки роботі Скаузена ми не тільки можемо більше наблизитись до початкового тексту Книги Мормона, який диктував Джозеф Сміт, але й також можемо відстежити більш детально, ніж будь-коли раніше, як і коли були зроблені зміни й помилки – будь-то навмисно чи ненавмисно – коли Книга Мормона на самому початку переписувалася, версталася та друкувалася в 1829-1830 рр.

Пояснення

Ця текстова робота корисна і вражаюча з багатьох причин. Обговорення всіх висновків багатотомної роботи Скаузена виходить за рамки цього стислого огляду. Однак, загалом кажучи, на додачу до відстеження змін в тексті Книги Мормона, робота Скаузена виявила три основні висновки пов’язані з текстом Книги Мормона, на які слід звернути особливу увагу. Як пояснив сам Скаузен в у статті 2012 року:

“Я дійшов думки, що критичний аналіз тексту Книги Мормона призвів до трьох важливих висновків. По-перше, Джозеф Сміт отримав текст англійською мовою слово за словом, який він диктував своєму писарю. Другий висновок полягає в тому, що сам по собі оригінальний англомовний текст був побудований дуже точно; текстові помилки були зроблені під час подальшого переписування; як правило, найперший текст – найкращий. Третім висновком є виявлення 256 змін в тексті, які призводять до відмінностей в значенні або написанні певного імені, змін, які б з’явились в будь-якому перекладі книги. Зрештою, завдяки цим знахідкам я дійшов висновку, що ретельне вивчення Книги Мормона вимагає найбільш точного тексту.”

Окрім цих трьох пунктів Скаузен знайшов в тексті Книги Мормона не англійські гебраїзми[ii], включаючи гебраїзми в ранніх рукописах Книги Мормона, які згодом були вилучені мабуть через громіздкість для англійської мови цих схожих на гебріїзми лінгвістичних конструкцій.

Скаузен і його опонент Стенфорд Кармак сперечалися також стосовно того, що англійську мову Книги Мормона не слід відносити до англійської мови 19-го століття часів Джозефа Сміта, і що, скоріш за все, там використовуються ідіоми з більш раннього періоду розвитку англійської мови.

В результаті критичний аналіз тексту Книга Мормона допомагає читачам зрозуміти природу записів Нефійців і перекладу Пророка. З історичних джерел відомо, що Джозеф бачив і методично диктував слова тексту своєму писарю. Докази того, що записи у рукописі робилися рядок за рядком, як це продемонстрував Скаузен, підкріплюють ці історичні свідчення і вказують на це своїм “дослівним” перекладом тексту.

Критичний аналіз тексту виявився корисним не тільки з точки зору роз’яснення заплутаних уривків, які були результатом помилок під час запису, але й визначив і пояснив місця, де редактори прагнули зробити стилістичні покращення тексту.

Один з прикладів останнього можна побачити в кінці титульної сторінки Книги Мормона, а саме в словах Моронія, які вже цитувалися раніше на початку цієї статті. У той час, як у виданні Книги Мормона 1830 року написано: “І ось, якщо є недолік, то це помилка людська”, у виданні Книги Мормона 1837 року, під редакцією самого Джозефа Сміта, текст був змінений наступним чином: “якщо є недоліки, то це помилки людей”. Здається, що Пророк зробив цю модифікацію, щоб зробити уривок зручнішим для читання.

Зрештою, робота Скаузена показує, що Книга Мормона прийшла до нас завдяки дивовижній турботі і послідовності. Це є підтвердженням тих слів, які Господь сказав Оліверу Каудері в червні 1829 року, в той самий місяць, коли був завершений переклад Книги Мормона: “Ось, Я явив тобі через Мого Духа у багатьох випадках, що написане тобою є істинним; отже, ти знаєш, що воно є істинним. І якщо ти знаєш, що воно є істинним, ось, Я даю тобі заповідь, щоб ти покладався на те, що написано; Бо в ньому написано про все, що стосується заснування Моєї Церкви, Моєї євангелії і Моєї скелі.” (Учення і Завіти 18:2-4).

Те, “що написане (Олівером)”, про що йдеться в цьому уривку, безумовно, включає й Книгу Мормона. Завдяки роботі Скаузена, Святі останніх днів мають підтвердження разом із свідченням від Духа, що вони дійсно можуть “покладатися” на Книгу Мормона як на надійного свідка та міцний біблійний фундамент. “Помилки закралися в текст, – визнає Скаузен, – але ніякі помилки істотно не суперечать ні посланню [Книги Мормона], ні її доктрині. Ці текстові помилки ніколи не заважали читачам Книги Мормона отримати своє власне особисте свідчення про її істинність”. Таким чином, “все це занепокоєння про кількість змін [в Книзі Мормона] є показним… Слово Боже доходить до нас завдяки … Книзі Мормона, незважаючи на випадкові помилки, зроблені під час перекладу.”

Можна з впевненістю зробити висновок, що справжність Книги Мормона підтверджується як свідченнями живих свідків Книги Мормона, таких як Мартін Харріс і Девід Уітмер, так і свідченнями написаних чорнилами на папері рукописів Книги Мормона.

Ця стаття була опублікована англійською мовою на сайті knowhy.bookofmormoncentral.org та перекладена Половченко Оленою.

___________________________________________

[I] Роял Скаузен, ed., The Book of Mormon: The Earliest Text (New Haven, CT: Yale Univeristy Press, 2009), 4. Іменники в однині “недолік” та “помилка” були замінені Джозефом Смітом на іменники у множині “недоліки” та “помилки” під час другого видання Книги Мормона, що була опублікована в Кіртланді у 1837 році. Це частково узгоджується зі словами Моронія в уривку Мормон 8:17: “І якщо будуть помилки, так то будуть помилки людини”.

[II] Гебраїзм (філологія) — слово або зворот, запозичений з давньоєврейської мови.