як впоратись із соціофобією

Тоді як одним людям може не вистачати людського спілкування, інші можуть досить добре почуватися, залишаючись наодинці з собою. Скоро відновиться проведення богослужінь, і деякі приходи вже знову відкрилися для відвідувань. Хоча сам факт цього є чудовим, проте відтоді, як ми були соціально активними, пройшло чимало часу. Для людей, які страждають від соціофобії, повернення до церкви може викликати страх.

ЩО ЦЕ?

Страх спілкування, також відомий як соціофобія, зазвичай описується як нездатність нормально функціонувати в соціальних ситуаціях. Зазвичай вона вирізняється спітнілими долонями, прискореним серцебиттям, розумовою дисоціацією, званою відчуттям «поза тілом». І хоча страх спілкування у тих, хто страждає від неї, має свої відмінності, ці симптоми є найбільш поширеними.

Згідно з написаним на сайті WebMD, це один з найпоширеніших психічних розладів, що існують в світі. Тож, швидше за все, хтось у вашому приході страждає від соціофобії, і він вміє добре це приховувати.

ЯК ВПОРАТИСЯ З СОЦІОФОБІЄЮ, ЯКЩО ВОНА У ВАС Є

Дихальні вправи – прекрасний спосіб допомогти собі розслабитися. Ви можете робити їх тихенько в присутності інших, не привертаючи до себе уваги. Ви також можете робити їх дома, щоб підготуватися до нового дня.

Коли ви подумки уявляєте ситуації, які потребують спілкування, це може допомогти вам зберігати спокій під час реальної взаємодії з іншими людьми. Ще один спосіб підготуватися – переконатися, що ви доглядаєте за своїм тілом. Це надасть набагато більшого впливу на ваше психічне здоров’я, ніж ви можете очікувати.

Якщо ви негативно висловлюєтесь у розмовах із самим собою, ви можете відчути, що вашу тривогу неможливо подолати. Заперечуйте своїм негативним думкам, це додасть вам сил, і чим частіше ви це робите, тим краще будете почуватися.

Зрештою, робіть за один раз щось одне. Маленькими кроками – так ви можете почати покращувати своє життя і психічне здоров’я. Навіть якщо вам потрібно починати з того, що ви будете робити тільки одну справу за один раз, крок все одно залишається кроком.

Важко відчути, що ти вписуєшся в якийсь колектив, коли страждаєш від соціофобії, а для самовдосконалення потрібна сміливість. У статті з журналу Ensign розповідається про особистий досвід Лізи Барні, жінки, яка страждає від страху спілкування. Вона каже:

Я дізналася, що причетність [до церкви] вимагає віри – віри в те, що ви гідні любові, віри в те, що ви потрібні, і віри в те, що ви можете стати краще з іншими.

Вона й надалі описує, як вона особисто навчилася долати свій психічний розлад в церковному оточенні. Її поради будуть корисними для того, щоб почати з невеликого: змусити себе вийти з зони комфорту і почати розвивати стосунки з Богом. Барні продовжує:

«Щоб відчути свою причетність до церкви, я повинна була почати зі своїх стосунків з Небесним Батьком і Спасителем. Я вивчала життя Спасителя. Я молилася Небесному Батькові і робила все можливе, щоб знайти в своєму житті більше способів стати ближче до Нього. І оскільки я доклала зусиль, щоб дотягтися до Нього, Він теж простягнув мені руку».

ЯК ВПОРАТИСЯ З СОЦІОФОБІЄЮ, ЯКЩО ВИ ЗНАЄТЕ КОГОСЬ, У КОГО ВОНА Є

Одним з плюсів соціального дистанціювання є те, що воно означає зменшення кількості розмов і соціальної взаємодії. У людей з соціофобією тривалі розмови можуть викликати стрес. Пам’ятайте про це, коли підходите до тих, хто страждає від страху спілкування.

Якщо хтось не дуже говіркий, не сприймайте це як особисту образу. Також важливо, щоб ми не намагалися їх виправляти. Ніхто не хоче відчувати себе проектом, а психічне захворювання – це не те, що може бути виправлено. Воно є частиною людини, і вона просто вчиться долати його.

Те, що комусь не подобається приходити до церкви через те, що доведеться спілкуватися з іншими людьми, не означає, що йому не вистачає свідчення або віри. Те, що вони докладають багато зусиль, щоб перебувати поряд з іншими людьми, не означає, що вони не люблять євангелію по-справжньому.

Якщо ви є керівником, подумайте про те, як такі члени вашого приходу можуть служити, використовуючи свої особливі таланти так, щоб не особливо звертати на себе увагу. Це може бути виготовлення листівок для церковних заходів або програмок для недільних богослужінь. Майте на увазі, що якщо ви попросите їх зустрічати членів Церкви біля вхідних дверей, це може не допомогти їм подолати свою сором’язливість, як ви могли припустити.

Іноді ті, разом з ким ми страждаємо від соціофобії, не є замкнутими, або соромливими. Вони можуть ділитися своїми думками на уроках і зовні виглядати так, ніби їх нічого не турбує, але всередині вони стурбовані тим, що про них можуть подумати інші.

Переконайтеся, що і ті, хто страждає від соціофобії, і всі інші, відчувають, що їх чують і визнають. Кожен може посприяти і зробити свій внесок в загальну справу. Членам Церкви важливо знати, що їхні думки та ідеї цінують, а їх люблять та підтримують.

Ця стаття була написана англійською мовою Зої Холіоук та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]