Витяг з книги С. Майкла Вілкокса «Чого ви шукаєте?»

Найчастіше члени Церкви запитують мене: «Як мені отримати відповіді на свої молитви?». Другим за частотою є питання: «Як я можу дізнатися, що я прощений?» Або, іншими словами: «Як я можу бути впевненим в тому, що стосовно цього питання я був виправданий?». Іноді виникає питання: «Як я можу бути впевненим у своєму становищі перед Господом?»

Іноді ми схильні вважати, що милість Спасителя поширюється практично на всіх, крім нас самих. Я, як і інші, намагаюся боротися з цим. Велика частина наших страждань через власні невдачі відбувається не тільки через нашу нездатність відпустити невдачі, а й через те, що ми повторюємо одну й ту саму слабкість багато разів. Прохання простити нас «аж до семидесяти раз по семи» (Матвія 18:22), часто стосується однієїй тієї жсамої слабкості! Незважаючи на всі наші зусилля і обіцянки ніколи не повторювати своїх провин, у нас це не виходить. Сила звички або тяжіння світу часом може бути дуже сильним. У нас є різні тести, щоб визначити глибину нашого покаяння: відшкодування, коли це можливо, сповідь перед Богом (а в серйозних випадках – церковним керівником) і болісність наших докорів сумління. В Ученнях і Завітах нам абсолютно ясно сказано: «По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах – ось, вона зізнається в них і полишить їх» (58:43). Цей тест підходить для людини, яка здійснила шлях до покаяння, але може бути більш складним для того, хто ще не покаявся або ще не залишив цей гріх.

Ще один аспект для роздумів, можливо найважливіший, міститься в питанні, яке Ісус поставив в одній зі Своїх притч. Позитивна відповідь на це питання приносить найбільший спокій і найбільшу надію тим, у кого на серці лежить тягар. Саме лише питання вже може принести зцілення. Ми можемо зрозуміти, що ми прощені.

Це відома притча. Ісус говорить про двох боржників. Одна людина заборгувала своєму цареві десять тисяч талантів – величезну суму. Друга людина заборгувала першій «сто динаріїв» – невелику суму. Коли слуга, борг якого був десять тисяч талантів, благав дати йому більше часу, щоб заплатити, йому було надано більше – навіть те, про що він не просив. «І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг» (Матвія 18:27). Але він не зміг проявити таку саму милість, яку тільки-но отримав, і вимагав від свого боржника повної виплати боргу у сто динаріїв. Коли це не було зроблено, він кинув свого боржника до в’язниці. Коли цього першого слугу привели знову до його господаря, той нагадав про милість, яку отримав слуга, просто «бо просив ти мене» (Матвія 18:32). І тоді виникає питання, яке Ісус ставить нам, коли ми шукаємо у Нього очищення від наших власних помилок, дурниць і гріхів,і душевного спокою: «Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем?». Це питання закінчується уточнюючим нагадуванням про милість, яку отримав боржник десяти тисяч талантів (і, відповідно, про милість, яку пропонує нам Спаситель): «…як і я над тобою був змилувався» (Матвія 18:33; виділено автором).

Завжди читаючи це питання, бачу перед собою співчутливий погляд Спасителя, який дивиться в мої очі зі сторінок Писань. Я знаю, на яку мою відповідь Він сподівається, і я дуже хочу догодити Йому. «Так, Господь, я теж був милостивий до своїх співтоваришів». Як і багато з Його питань, це настільки просте і очевидне, що ми одразу починаємо замислюватися про те, що міститься в нашому серці і житті. Воно має всеосяжний пом’якшувальний ефект. Ми починаємо перевіряти свої минулі і теперішні стосунки.

Перш за все, пам’ятаючи про це питання, дуже важко утримати милосердя і співчуття від тих, хто нас образив. По-друге, коли ми розуміємо, що наші власні душі чисті від негативу, гіркоти або гніву на будь-яку іншу людську істоту, в них з’являється місце, де можна зберігати милість, спокій і зцілення, яких ми прагнемо. Можливо, це неминуче, що місце в серці, в якому зберігається спокій, є тим самим місцем, в якому зберігається ворожість, гіркота, гнів або обурення по відношенню до інших – але все це не може перебувати там одночасно. Це один з парадоксів життя. Ми можемо заповнити це місце ревнощами, гнівом та іншими руйнівними емоціями, але Господь чекає, поки ми очистимо його і позбудемося цих емоцій, щоб у нас було місце для Його миру. Це часто буває важко, особливо коли наші негативні почуття прикидаються справедливістю. Повірте, я знаю, що це таке.

Я впевнений, що всім нам знайоме відчуття бажання дізнатися істину в ранні роки свого життя. Я часто нарікаю на те, що в свої тридцять я не знав того, що знаю тепер, коли мені за шістдесят. Завдяки минулим покликанням, а також моїй ролі вчителя євангелії, я вислухав безліч зізнань і намагався допомогти як міг тим, хто бореться з гріхами. Деякі з тих, кого я слухав, загадувалися над питанням, чи були вони (або чи можуть будь-коли бути) прощені, перш за все бажаючи спокою, коли вони щосили намагалися пробачити себе. Ми говорили про покаяння, відшкодування, сповідь – стандартну формулу прощення. Ми говорили про милість і любов Спасителя, а також про Його Спокуту, але мені знадобилося багато часу, щоб додати ряд питань, які, здавалося, завжди давали найбільший спокій і впевненість у зціленні. Тепер це перші питання, які я б поставив: «Чи були ви милостиві до своїх співтоваришів? Чи пробачили ви всіх в своєму житті? У вас є боржники, яких ви не відпустили?»

Якщо самоаналіз призводить до усвідомлення того, що вони ставляться до інших так, як хотіли б, щоб ставилися до них, що у них немає боржників, і що вони простили всіх інших (що часто буває проблемою), то в них загоряється світло. У цьому світлі самореалізації їхнього власного Христоподібного серця зростає зцілення, народжуються прийняття себе та спокій. Ви можете відчувати мир і спокій всередині. Якщо ви прощаєте, ви прощені! Це вічна істина! Це абсолютно точно! Я вірю, що спокій, який приходить, коли ми можемо відповісти на питання Христа ствердно, виникає зі співчуття яке, як ми знаємо, є в нашому серці, а потім ми можемо направит ті ж самі емоції всередину себе.

Ця стаття була написанаS. MichaelWilcox та опублікована ldsliving.com під назвою «How can I know that I have been forgiven? This parable holds the answer»

Українська © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту mormon.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]

Pin It on Pinterest