Нещодавно я дізнався, що єпископ моєї юності, Уокер Холлідей, помер. Єпископ Холлідей був чудовим, скромним лідером, який значно вплинув на моє розуміння Євангелії. Він був не тільки натхненним єпископом, який “звільнив” мене від участі у програмі Скаутів, коли мені було 15 років (це інша історія для іншої статті), він також навчав своїм прикладом про важливість терпіння.
Я чекав на своє місіонерське покликання, коли з’явилися “листи саламандри”. Для тих із вас, хто занадто молодий, щоб пам’ятати про це, на початку 1980-х років були випущені декілька вигаданих документів з ранньої історії Церкви. Один із них був листом, який нібито написав Мартін Харріс, в якому він сказав, що замість ангела Моронія Джозефу Сміту з’явилась якась ангельська саламандра.
Отакої! Найсправді, Мороній був ящіркою.
Я був дуже спантеличений цим листом, так само як і багато інших людей в Церкві. Здавалося, що про такі речі, як вогненні саламандри, мабуть було варто нас повідомити. У вихідні після появи цього листа, я сидів на зборах філії (те саме ж, що й рада філії, тільки більш нудне діло) у якості представника молодих дорослих. Наш лідер групи первосвящеників був професором історії у місцевому коледжі. Він був досить обурений цією історією про небесну ящірку, але з’явився на зустрічі, готовий роз’яснити дійсне положення речей.
Він наполягав на тому, щоб йому виділили деякий час на початку зборів, і єпископ Холлідей погодився. Потім цей брат почав пояснювати, що він провів дослідження цього питання і дізнався, що серед американців 19 століття було поширено називати ангелів саламандрами. У нього було багато напрацювань, які він зачитав нам, щоб заспокоїти нас.
Це не спрацювало. Він проговорив близько 15 хвилин, пояснюючи нам свою теорію; і чим довше він говорив, тим сильніше я був стурбований. Якщо нам доведеться використовувати таке довге пояснення цього листа, у нас будуть серйозні неприємності. Але цей брат дуже пишався тим, що довів логічні міркування до переломного моменту, і він закінчив свої виправдання рептилії (або, можливо, амфібії … Я не знаю своїх саламандр занадто добре) з очікувальним виразом на обличчі. Він з тривогою чекав на голоси схвалення.
Уривок з головної сторінки вигаданого “листа саламандри”
Я ніколи не забуду реакцію єпископа Холлідея. Він був людиною невеликого зросту з дружнім і веселим характером. Але він був не дуже балакучий. Він відкинувся на спинку стільця, ледь посміхнувся і сказав: “Думаю, я просто трохи почекаю і подивлюся, чим це все закінчиться.” Потім він продовжив наші збори. Наш місцевий історик був явно розчарований тим, що його так зненацька проігнорували, а я був трохи шокований. Мало того, що він не став обговорювати того листа, він навіть і слова не сказав на його захист. Він просто знизав плечима і продовжив працювати як завжди. Я, з іншого боку, почав думати, що мені слід забрати назад подані мною документи на місію.
Лише кілька днів потому ми дізналися, що листи були не чимось іншим, ніж добре зробленими фальшивками. Коли новина розповсюдилась, я відразу подумав про реакцію єпископа Холлідея на суперечку. Він не був а ні вченим, а ні апологетом, але він не так то легко вдавався в паніку. Він знав, що він знав, і він був готовий утриматися від суджень, щоб побачити, чим все закінчиться.
Терпіння є все рідкішою чеснотою в нашому світі швидких суджень. Коли щось трапляється, ми очікуємо негайного повідомлення і миттєвого аналізу. Тільки-но ми щось до кінця обдумали, воно вже стає вчорашніми новинами, і ми переходимо до наступного захоплюючого заголовку. Якщо щось трапляється або вже трапилось в Церкві, ми зазнаємо значного тиску – заявити про свою позицію стосовно того, що сталося. Швидкість наших реакцій цінується вище за якість наших міркувань.
Я прожив достатньо довго, щоб самому задавати питання стосовно Церкви. Відчувати обурення стосовно того чи іншого виступу на Генеральній конференції або стосовно зміни політики Церкви. Задавати питання стосовно публічних заяв, зроблених Президентом Церкви. Бачити Генеральних авторитетів Церкви, які були відлучені з Церкви або зняті зі своїх покликань. З власного досвіду я зрозумів, що “підхід єпископа Холлідея” прекрасно працює. Не слід затикати вуха від неприємної інформації, але також не слід поспішати затверджувати свою позицію або повертати свою храмову рекомендацію при першому ж незручному питанні. Сповільніть рух, зберіть інформацію, чекайте й дивіться.
Все має властивість вирішуватися само по собі. Так відбувається завжди.
Стаття була написана Робом Гіо та опублікована на сайті mormonhub.com. Переклад був виконаний Оленою Сміт.
Alyona Smith
Latest posts by Alyona Smith (see all)
- ЕММА СМІТ: 10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ З ЖИТТЯ - 10 Липня, 2018
- Як запросити Святого Духа в наші сім’ї та наше життя? - 6 Листопада, 2017
- М. Рассел Баллард дав пораду молодим дорослим - 11 Вересня, 2017