Подорож мормонських піонерів є однією з найвинятковіших міграцій в американській історії. Ті, хто здійснив цю подорож – від загонів, які прибули в листопаді 1847, напівзамерзлі й повністю виснажені, до тих, хто перетнули океан і залишили свої сім’ї, – віддали все, що мали, іноді навіть своє життя, щоб виконати заповідь Господа і зібратись в Сіоні.
Протягом 1830-х і 40-х років члени Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, яких часто називають “мормонами”, зіткнулися зі значними переслідуваннями і труднощами. Вони виникали в основному через непорозуміння з обох сторін; знаходячись в оточенні спільноти, яка відчувала загрозу через величезний наплив членів цієї нової релігії, мормони врешті-решт були змушені залишити засноване ними місто Наву, штат Іллінойс, і відправитись на захід, на зустріч невідомому.
Протягом наступних кількох років 70 000 святих останніх днів здійснили перехід довжиною більш ніж 1000 миль (2000 км) через безлюдні рівнини, гори і пустелі в Долину Солоного озера. Вони подорожували або в критих фермерських фургонах, або з невеликими ручними візками трохи більшими ніж тачки, які були заповнені в основному їжею, сільськогосподарським обладнанням, кухонним приладдям і одягом, залишаючи дуже мало місця для особистих речей. Незахищені від негоди, стикаючись з дуже реальною можливістю голоду, екстремальними температурами, хворобами і смертю. А багатьом довелося залишити безіменні могили, в яких лишались дружини, чоловіки, батьки або діти.
Перші подорожі на Захід складалися з 17 місяців переходів, боротьби і страждань. Але навіть після того, як вони пройшли сотні миль через дику місцевість, боротьба все ще не була закінчена. Те, що чекало на них, не було процвітаючим гірським районом родовищ золота або квітучою місцевістю, заради якої більшість піонерів пішли на захід; але на них чекала пустеля, оточена горами, найбільш доступне джерело води якої було зіпсоване сіллю і повністю непридатне для пиття. Це була земля вкрита чагарником і випалена сонцем, на якій ніколи нічого не вирощували і яку навіть не обробляли. На додаток до цього, у них було всього кілька місяців погоди, придатної для вирощування їжі для тисяч знедолених святих, які постійно прибували. Проте серед усіх випробувань, з якими вони стикались, вони міцно трималися своєї віри і створили в пустелі поселення піонерів, яке зростало і процвітало. Їхні зусилля заклали основу для поширення євангельського послання по всьому світі.
Чи є сучасні мормони потомками тих, хто перетинали рівнини, чи вони новонавернені в Церкві, вони дивляться на неймовірний приклад цих вірних святих, і схиляюся перед тими, хто був готовий довіряти своєму Небесному Батькові, навіть коли обіцяний результат здавався неймовірним подвигом.
Сестра Бонні Д. Паркін, президент 14-го Генерального Товариства Допомоги, сказала наступне про наслідування прикладу піонерів:
“Ми всі маємо здійснити подорож віри. Це євангельський план. Можливо нам не доведеться перетинати океан або йти самому від пустого залізничного вокзалу. Але в будь-якому випадку це буде вимагати віри у кожному кроці. Через багато років ваші онуки із захопленням розповідатимуть історії про ваші рішення, які змінили їхні життя. Вони будуть називати вас своїми піонерами. Чи думали ви коли-небудь, що коли ви робите крок у невідоме, ви показуєте шлях іншим?”
Подорож мормонських піонерів, їхні страждання і тріумфи, їхні неймовірні відданість і віра можуть прокласти шлях, яким варто слідувати і який завжди спрямує нас до Господа в нашому власному житті.
Примітка: Багато з фактів, наведених у цій статті, походять із статті у Вікіпедії “Мормонські піонери”. Переклад Людмили Шепелєвої.
Mila
Latest posts by Mila (see all)
- СТАРІЙШИНА УХТДОРФ СКАЗАВ УКРАЇНСЬКИМ БІЖЕНЦЯМ У ПОЛЬЩІ, ЩО БОГ З НИМИ - 29 Квітня, 2022
- 9 СПОСОБІВ ПРИНЕСТИ БІЛЬШЕ МИРУ У ВАШ ДІМ В ЦЕ РІЗДВО - 24 Грудня, 2021
- КОНСУЛЬТАТНТ-СВЯТИЙ ОСТАННІХ ДНІВ: ЧОМУ НАМ ТАК ВАЖКО ПРИЙНЯТИ ДОПОМОГУ? - 28 Березня, 2020