Коли я була маленькою дівчинкою, я пам’ятаю, як вивчаючи притчу про доброго Самарянина я запитувала себе: «Чи я коли-небудь знайду когось, хто буде лежати на дорозі, пограбований і поранений, потребуючи моєї допомоги?» У своєму захищеному світі й з буквальним розумінням цієї красивої історії, я відчувала, що ніколи не побачу нічого подібного. Якось це не стосувалося мене.
Коли я була підлітком, мої батьки розійшлися, а потім розлучилися. Цей досвід зруйнував наш дім і розколов мій світ. Я відчувала, що я відрізнялася від усіх інших. Мене навчали, що сім’ї вічні, і тепер я більше не належала до спільноти Святих, для яких це було правдою. Дотримання заповідей більше не здавалося таким доречним. Моя віра в Бога і моя впевненість в тому, чи дійсно працює Його Євангелія в нашому житті, були під сумнівом. Я не розуміла це в той час, але я була емоційно й духовно пограбованою та пораненою.
В той час я зрозуміла, що мій досвід насправді не відрізняється від багатьох інших, хто, з різних причин, чіпляється за свою віру. Щотижня сини і дочки Бога приходять до Церкви, почуваючись пораненими нездоланними випробуваннями –діти, які страждають через непереборні спокуси, знищені репутації, ненавмисні образи, комплекси і безліч інших досвідів, вчинків і ставлення інших, які змушують їх відчувати себе виключеними з основного числа членів Церкви. Вони дійсно почуваються так, наче вони не належать до цієї спільноти, що немає місця для них в Євангелії Христа.
Для багатьох просто піти до Церкви у неділю – це справжній стрибок віри. Просто увійти в двері часто потребує великої сміливості. Принаймні, вони сподіваються, що люди будуть добрими до них, і вони підуть, почуваючись сильнішими і здатними краще справлятися зі своїми випробуваннями.
Чи можемо ми зрозуміти, чому це так важливо, щоб члени Церкви простягали свою руку до інших з добротою, сповненою любові?
Я провела деякий час думаючи про чоловіка, який лежав, страждаючи, на дорозі до Єрихону. Служіння доброго Самарянина врятувало його. Самарянин не зупинився, щоб подумати, чи схвалює він дії або поведінку чоловіка. Він не сторонився і не ігнорував того, хто був у біді. Він не засуджував чоловіка та не вважав, що його страждання є результатом його власних дурних рішень. Самарянин просто проявив турботу. Він діяв з метою попіклуватися про благополуччя дорогоцінного сина Бога, який був у біді, підтримати і нагодувати, так само, як вчинив би Спаситель. Він був прикладом божої любові та справжнім послідовником Христа.
Мені пощастило, що багато людей, сповнених Христової любові, простягнули до мене свою руку і допомогли мені відчути, що для мене є місце на завітному шляху. Молоді жінки, які запросили мене взяти участь в їхньому заході; єпископ, який простягнув руку, щоб допомогти мені та моїй родині стати частиною нового приходу; керівник молодих жінок, яка навчала вченню про вічні сім’ї з чутливістю, любов’ю і чистим свідченням; і багато інших було серед тих, хто був поруч зі мною, коли я заново відкривала Божий План для себе і відроджувала надію на майбутнє.
Неможливо помилятися стосовно значення нашого впливу на життя тих, хто знаходяться поруч з нами, де б ми не знаходилися. Всі ми знаходимося на різних етапах шляху, щоб повернутися до Бога, і нам треба розвивати здатність відчувати людей, які знаходяться поруч з нами. Ми можемо почати з того, щоб чітко усвідомити, чому ми приходимо до Церкви щонеділі, і переконатися, що кожен, хто приходить, відчуває, що його люблять, що він потрібен, що його приймають і підтримують. Коли хтось виходить за двері, він має бути натхненим, щоб піти і стати кращим, тому що він знає, що Господь любить його, і тому що у нього є друзі в його вірі.
З щирою добротою та ніжною турботою, і часто з гарною дозою здорового гумору, ми можемо допомагати тим, кому важко відчувати любов Спасителя. Я особисто знаю, що здатність бути добрим Самарянином для серця іншої людини закладена в кожному з нас, коли ми дослухаємося до Духу і вчимося любити так, як це робив Спаситель.
Ця стаття була написана Керол Ф. Макконкі та вперше опублікована англійською мовою на сайті www.lds.org. Переклад Людмили Данієл.
Mila
Latest posts by Mila (see all)
- СТАРІЙШИНА УХТДОРФ СКАЗАВ УКРАЇНСЬКИМ БІЖЕНЦЯМ У ПОЛЬЩІ, ЩО БОГ З НИМИ - 29 Квітня, 2022
- 9 СПОСОБІВ ПРИНЕСТИ БІЛЬШЕ МИРУ У ВАШ ДІМ В ЦЕ РІЗДВО - 24 Грудня, 2021
- КОНСУЛЬТАТНТ-СВЯТИЙ ОСТАННІХ ДНІВ: ЧОМУ НАМ ТАК ВАЖКО ПРИЙНЯТИ ДОПОМОГУ? - 28 Березня, 2020