Чому назва церкви змінилася з часом

«До якої церкви ви належите?»

«До католицької».

«До протестантської».

«До Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів».

У порівнянні з церквами по всьому світі офіційна назва мормонської церкви може здатися складною, але кожна частина цієї назви прийшла через одкровення.

Коли Церкву було організовано в 1830 році, її було організовано під простою назвою «Церква Христа». Це узгоджувалося зі стародавнім джерелом в Книзі Мормона: «І вони називалися церквою Бога, або церквою Христа, з тих пір і надалі. І сталося, що хто б не був хрищений силою і повноваженням Бога, прилучався до Його церкви» (Мосія 18:17). А також: «І ті, кого було хрищено в ім’я Ісуса Христа, називалися церквою Христа» (3 Нефій 26:21).

У 20 розділі книги «Учення і Завіти» використовується аналогічна фраза: «Нікого не може бути прийнято в Церкву Христа, доки він не досяг років підзвітності перед Богом, і не є здатним на покаяння».

Проте, між 1830 і 1838 роками, багато імен присвоювалися новій церкві, починаючи з «Церкви Святих Останніх Днів» і «Церкви Ісуса Христа», до «Церкви Бога».

Тільки в 1838 році одкровення поклало кінець різним думкам і назвам. Господь відкрив в розділі 115 Учення і Завітів як слід називати Церкву надалі: «Бо так буде Мою Церкву названо в останні дні, а саме: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів” (курсив додано).

Важливість імен в Церкві

Нещодавно я сильно зацікавилася важливістю імен в Церкві. З давніх часів і до цього дня імена є важливою частиною євангелії Ісуса Христа. Вони відокремлюють людей від предметів, надаючи їм унікальну цінність та індивідуальність.

Давайте згадаємо ті часи, коли люди вперше були поміщені на Землю. Що перше зробив Бог? Він дав Адамові нове ім’я, а потім надав Адамові повноваження і обов’язок дати імена всім тваринам і живим істотам на землі. Коли було створено Єву, перше, що зробив Адам – ​​він дав їй ім’я: «Оце тепер я знаю, що вона – кість від костей моїх, і плоть від плоті моєї; вона Жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка» (Мойсей 3:23). І потім, коли його було вигнано з Едемського саду, він дає їй інше ім’я: «І назвав Адам ім’я своїй жінці Єва, бо вона була мати всього живого; бо таким чином Я, Господь Бог, назвав першу з усіх жінок, яких багато» (Мойсей 4: 26).

Ми надаємо ім’я дитині через особливий обряд, називаємо повні імена в благословеннях священства і підписуємо свої імена на наших храмових рекомендаціях. Імена мають символічне значення в храмі, і імена, що ми отримуємо, стають нашою основною індивідуальністю.

Ім’я Христа

Але є одне ім’я, яке, як я нещодавно з’ясувала, з’являється частіше, ніж будь-яке інше: ім’я Христа. Я почала звертати більше уваги на те, скільки разів нам говорять або нагадують, що ми прийняли на себе ім’я Христа. Причасні молитви говорять про це, наші завіти при хрещенні нагадують нам про це, і храм сповнений прекрасними завітами, які вимагають від нас взяти на себе ім’я нашого Спасителя, Ісуса Христа. Має сенс тільки те, що Його церкву буде також названо цим священним ім’ям. Розглянемо наступний вірш з 27 глави 3 Нефія:

«І як може вона бути Моєю церквою, якщо не буде називатися Моїм іменем? Бо якщо церква називається Мойсеєвим іменем, тоді це Мойсеєва церква; або якщо вона називається іменем людини, тоді це церква людини; але якщо вона називатиметься Моїм іменем, тоді це Моя церква, якщо буде так, що вони збудовані на Моїй євангелії».

Мойсей 5:8 також говорить нам: «Отже, ти робитимеш усе, що робиш, в ім’я Сина, і ти каятимешся і прикликатимеш Бога в ім’я Сина завжди».

Молимося ми або каємося, укладаємо завіти, носимо місіонерську табличку або просто живемо як член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, Христос є ключем до всього. Він – наш захисник разом із Небесним Батьком, коли ми каємося. Ми молимося в Його ім’я, ми уособлюємо те, ким Він був і ким Він є, коли ми носимо Його ім’я на місіонерської табличці, і ми погоджуємося поважати і належним чином використовувати Його ім’я кожного разу, коли ми укладаємо або відновлюємо храмові завіти та завіти хрищення. Буквально все, що ми маємо або робимо – завдяки Христу. Який прекрасний спосіб допомогти нам залишатися смиренними і визнати нашу залежність від Нього.

Церкву було названо іменем Христа і вона представляє Його. І якщо ми претендуємо на цей титул, у нас попереду велика робота, щоб відповідати йому, бути гарним його представником і давати звіт про свої вчинки. Я уявляю собі, що одного разу мене зустріне мій Спаситель. Що я відповім Йому, коли Він скаже: «Я довірив тобі турботу про Моє ім’я. Я дав тобі дозвіл використовувати його для добрих справ і діяти в ім’я Моє в якості інструмента в Моїх руках, щоб допомогти іншим повернутися до нас і знайти щастя. Що ти з ним зробила?» Я хочу мати можливість сказати, що використовувала його з пошаною та повагою, і ніколи не використовувала невідповідним чином. І це починається з того, як я бачу себе як члена Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, тому що «Бо цим ім’ям ви будете називатися в останній день».

 

Ця стаття була написана Jannalee Rosner та опублікована на ldsliving.com під назвою «Why the Name of the Church Changed Over Time»

Українська © 2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

 

 

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]
Позначки: