“Чому ми почуваємося неповноцінними, коли хтось отримує благословення?”
Одного разу я чув це питання від мормонського апостола Джеффрі Холланда під час того, як він пояснював притчу про виноградарів (від Матвія 20:1-16). Він назвав це «фундаментальним питанням…

Бог говорить, але людство не слухає, і тому світ продовжує існувати так, наче Він не говорить. Або, як президент Ромні висловився, “причина скрутного становища, в якому ми знаходимося сьогодні, не у відсутності адекватного керівництва, а скоріше у відсутності готовності слухати.”

Одного разу я почувалася дуже перевантаженою. У мене був настільки величезний стрес, що я не могла нормально спати і не ставилась до своєї сім’ї з належною добротою, на яку вони заслуговували. Я дуже сильно відчула, що мені потрібно помолитися і попросити мого Небесного Батька про допомогу.

У той час як молитва має різні форми для різних людей, мормони вірять, що молитва в своїй основі – це розмова між вами та Небесним Батьком. Але – як і у будь-якій іншій розмові – часом буває важко зрозуміти чи ви просуваєтесь куди-небудь, коли ви не можете бачити особу з якою розмовляєте.

4:30 ранку, а мій двомісячний син знов прокинувся – четвертий раз за ніч. «Боже, будь ласка, допоможи йому знов заснути», – тихо благала я в розумі. Ні. Він усе ще не спить. Я беру його на руки, годую його та кладу назад. «Боже, будь ласка, допоможи йому заснути!» Ні. Він спить неміцно і прокидається через годину.
А тепер повторіть цю сцену ще протягом двох місяців.

Насправді, кожного разу, коли Богу дійсно не все одно, як ми щось робимо – Він дає план. І якщо перефразувати педіатра моєї дочки, можна сказати так: “Коли Бог – найбільший з усіх експертів – щось говорить, саме так ми маємо зробити”.

Ми живемо в світі переповненому безглуздим збудженням. Дуже часто ми ловимо себе на тому, що ми захоплені шаленими поривами отримати авторитет і популярність за рахунок нашого божественного призначення. Ці глузливі душі з великої і просторої будівлі з презирством показують на нас пальцями в той час, як наша мирська культура говорить нам, що ми не настільки важливі, ніж ми є насправді.

Особистість Джозефа Сміта є однією з найбільш суперечливих постатей в релігійній історії. Деякі кажуть, що він був пророком, другим після Христа, хто так багато зробив для людства в духовному плані. Інші кажуть, що він був шахраєм і шарлатаном.

Євангелія Ісуса Христа – шлях назад до Бога – включає в себе віру в Ісуса Христа, покаяння, хрищення, отримання дару Святого Духа та необхідність витерпіти до кінця. Ми вже розглянули перші чотири складові в цьому циклі статей. Давайте зробимо короткий перегляд того, що ми вже дізналися.